Перша ліга. "Прикарпаття" - "Фенікс-Іллічовець" 2:1. "Прикарпаття" обіграло усіх сусідів по зоні вильоту

Спостерігати за матчем команд, гравці яких більше хочуть, аніж можуть, непросте заняття. „Прикарпаття” на пару з „Феніксом” спромоглися забити три м’ячі, практично не створивши при цьому жодного гольового моменту. Та й хіба могло бути по-іншому, коли зустрічалися одні з найменш результативних колективів у лізі? Брак кваліфікованих гравців (у господарів пропускав гру дискваліфікований Худоб’як) призвів до того, що наставники заявили в „основу” по одному форварду.

На 13-й хвилині задзвеніла поперечка воріт Белошапки. Це Щастливий приклався до м’яча метрів з 30-ти. Оборонець „Прикарпаття” згодом знову опинився у центрі уваги, на цей раз проявивши себе з негативного боку. Відкидаючи м’яч голкіперу, хоч позаду ще був Тофан, Сергій трохи не розрахував. Іконніков до „снаряду” не дотягнувся, а Фабрін свого шансу не упустив. Раділи гості, щоправда, не довго. Не знаю, як виправдовувався перед тренерами та партнерами Белошапка, однак за такий „трюк”, який продемонстрував голкіпер на 28-й хвилині надовго садять на лаву запасних навіть у юнацьких командах. Уявіть собі, Ревуцький з лівого флангу робить передачу у штрафний майданчик. М‘яч вочевидь летить не туди, куди його спрямовував півоборонець. Всі партнери лишають поза грою (не в сенсі футбольних правил, а в тактичному плані), відтак ніхто і ніщо не заважає Белошапці забрати шкіряного в руки. Але що це? М’яч вдаряється перед голкіпером і опиняється в сітці воріт.

Другий тайм розпочався з гострого моменту біля воріт Іконнікова. Серію ударів завершував Іванов. Голкіпер завадити вже не міг, під м’яч самовіданно кинулися одразу три обронці, проте гравець „Фенікса” у ворота не влучив. Надалі всі основні події продовжували розвиватися між двома штрафними. Навіть гол господарі забили, не заходячи у карний майданчик. На 60-й хвилині Демиденко збив на підступах до своїх воріт Щеглюка. Після цього оборонець кримчан, який вже мав у своєму пасиві попередження, цілком міг вирушути у роздягальню, однак арбітр матчу Євген Арановський вдруге карати гравця не став. Та все ж, біди гості не уникли. Щеглюк у стилі дніпрянина Льопи зі штрафного відправив м’яч у ближню „дев’ятку”. Рахунок 2:1 не змінився до завершення зустрічі. Найбільш реальну нагоду звести матч до нічиєї на 69-й хвилині втратив Сітдіков, котрий увірвався у штрафний майданчик з лівого флагу – Іконніков відбив м’яч ногами. На останній хвилині основного часу (арбітр компенсував оразу п’ять хвилин) гості залишили без опіки Щеглюка. Удар форварда у ближній кут голкіпер перевів на кутовий.

20-річний Щеглюк вже вдруге у цьому сезоні приносить „Прикарпаттю” перемогу. Кілька турів тому його влучний удар зі штрафного під завісу зустрічі дозволив франківцям обіграти ЦСКА. А ще Щеглюк в компенсований час заробив пенальті у грі з „Волинню”, який дозволив вирвати у лучан нічию. У сумі виходить сім очок з 13-ти. І ще одна цікава деталь, „Прикарпаття” обіграло усіх своїх сусідів по зоні вильоту – „Сталь” Д, ЦСКА і „Фенікс”. Інших перемог у франківців наразі немає.

Ігор Фокін (тренер „Фенікса-Іллічівця”): „Те, про що ми домовлялися з нашими гравцями перед матчем, вони робили лише до того моменту, як у наших ворота побував курйозних матч. Далі з командою відбувалося щось незрозуміле. Очевидно, ми прийдемо до того, що взимку поміняємо частину гравців на більш кваліфікованих і відповідальних”.

Сергій Пташник (головний тренер „Прикарпаття”): „Я дуже задоволений тим, що команда нарешті перемогла. Нехай вона не продемонструвала при цьому хорошої гри, однак виявила характер. Радий тим, що до нас повенурлася обличчям Фортуна. Безперечно, Щеглюк забив красивий гол, але ж і без фарту тут не обійшлося. Ми непогано зіграли у Севастополі і Києві з „Динамо-2”, проте очок з виїзду не привезли. Сьогодні я радий за хлопців. Гадаю, під час зимового міжсезоння вони відпочинуть, наберуться сил і в другій половині дистанції продемонструють більш потужний футбол. Зауважте, що ми нині граємо на двох фронтах. Кольори „Факела” у студентській лізі захищають більшість гравців „Прикарпаття”. Приміром, перед виїздом у Крим „Факел” грав в Ужгороді, і „зайві” 600 км десь та й далися взнаки. Гадаю, на майбутнє ми чітко визначимо, хто грає у першій команді, а хто – у студентській, перед якою поставлено завдання не тільки виграти всеукраїнську першість, але й клубний чемпіонат Європи (його влітку 2008 р. прийматиме Київ – прим. авт.)”.