Тесак: Багато футболістів не можуть уявити собі життя в Україні, думають, що це все ще СРСР

Напередодні матчу групового турніру Ліги націй між збірними Словаччини та України свою думку про українську команду висловив колишній захисник словацької збірної Лукаш Тесак, відомий також за виступами за луганську «Зорю».

- Ви провели два роки в луганській «Зорі». Що це за клуб?

- В даний час клуб базується в Запоріжжі. Луганськ сильно постраждав від війни і «Зорі» довелося виїхати з рідного міста. В останні роки клуб стабілізувався і майже регулярно грає на груповому етапі Ліги Європи. Виняток становить нинішній сезон, коли команда вилетіла в останньому відбірковому раунді. Хороші результати «Зоря» демонструє і у внутрішній першості, де вона посіла четверте місце.

- Якими були ваші роки в цьому клубі?

- У «Зорі» мені було легко, тоді в команді грало чимало досвідчених футболістів. Тепер в команді багато молоді, яку вони виховують і потім намагаються продати. Це клуб, де не забувають про своїх колишніх гравців. Я і досі спілкуюся з партнерами по «Зорі».

- Який чемпіонат сильніший словацький чи український?

- Я вважаю, що український, хоча останнім часом його рівень дещо впав. Проблема у війні. Через це багато футболістів не хочуть їхати в Україну. Але, все одно в українських клубів хороша молодь і сильні легіонери. З кожним роком кількість українських гравців, яких запрошують серйозні європейські клуби, збільшується.

- А як виглядає Україна в очах легіонера?

- Багато людей і футболісти не можуть уявити собі життя в Україні. Вони думають, що це ще колишній, старий, соціалістичний СРСР. Але життя там змінюється дуже швидко, це я відчув на власному досвіді. У таких містах, як Донецьк, Київ, Одеса, Дніпро і Харків є все, що потрібно для нормального людського життя. Та й для професіонала, що займається футболом, це класне місце з усіма умовами для гри.

- Україна виграла нашу групу і забезпечила собі місце у вищому дивізіоні Ліги націй. Чи є в країні ейфорія від цього успіху?

- Я спілкуюся з деякими своїми колишніми партнерами з Луганська і з української збірної. Немає ніякої ейфорії. Вони просто вважають, що тренер Андрій Шевченко вибрав правильну тактику, оптимальну для складу цієї команди. У центрі відмінно виглядає Марлос, на флангах - Ярмоленко і Коноплянка.

- Кого з нинішніх гравців української збірної ви знаєте?

- Я знайомий з Ярмоленком, Матвієнком, П'ятовим і Ракицьким. Це - відмінні гравці.

- На тренерському містку збірної України зараз легендарний Андрій Шевченко. У той час, коли ви були в Луганську, він грав за київське «Динамо». Ви грали один проти одного?

- Так, двічі. Один раз в Луганську, один раз в Києві. Це був неприємний нападник. Він міг здаватися пасивним цілих півгодини, а потім протягом п'яти хвилин отримати два шанси і забити два м'ячі. Досвід, який він отримав в «Мілані» і «Челсі», добре відчувався. Це був гравець, який міг використовувати будь-який напівмомент.

- Яке місце ви відведете Шевченко в рейтингу українських футболістів?

- Він один з кращих українських футболістів в історії. Можливо, навіть найкращий. Ми не повинні забувати Олега Блохіна, який також був відмінним гравцем. Але я не дуже добре його пам'ятаю, тому не можу порівнювати.

- Чим ви поясните, що Україна при Шевченку зробила такий якісний стрибок, як в плані результату, так і в плані гри?

- Я не проникав так глибоко в кухню збірної України, але думаю, що гравці спочатку повірили в Шевченка. Потім зрозуміли, чого він від них хоче. Його попередник, Михайло Фоменко, не мав такої довіри футболістів. Шевченко - сильний авторитет, і в той же час він ближче до гравців, а деякі його партнери ще грають. Україна показує дуже якісний футбол, контроль над м'ячем так просто нікому не віддає і дуже небезпечна в атаці.

- В останній раз у вересні ми програли в Україні 0:1. Ви бачили той матч?

- По грі - це була нічия. Ми не заслуговували на поразку. Однак, це футбол. Ми не забили, а українці реалізували одинадцятиметровий. Мені здається, що цей результат психологічно позначився і на грі з Чехією.

- Які шанси Словаччини в сьогоднішньому матчі?

- Я розцінюю їх як 50 на 50. Дуже багато буде залежати від того, що принесе нашій команді зміна головного тренера. Який він вибере склад у своїй першій грі і яку тактику. Я вірю в нашу перемогу.