Орест Кузик: Майже вся Одеса перейшла на українську мову

За час виступів в одеському "Чорноморцеві" Орест Кузик встиг стати ключовим гравцем. Сьогодні без нього важко уявити склад "моряків", у якому він діє досить продуктивно. В останньому із проведених матчів – проти "Олександрії" 28-річному півзахиснику вдалося зробити свій внесок у переконливу перемогу 5:1, забивши один із м’ячів у ворота Микити Шевченка.

- Якби до матчу в Олександрії вам сказали, що "Чорноморцю" вдасться обіграти команду Руслана Ротаня з великим рахунком, як зреагували б?

- Звичайно, ніхто такого не очікував і навіть не міг подумати, що буде такий рахунок і саме так складеться гра. Адже усі знають "Олександрію" як хорошу та досить сильну команду, яка показує гарний футбол. Всі ми налаштовувались на важку гру, хоча при цьому прагнули продемонструвати свої найкращі якості. Однак повторюсь: ніхто перед матчем не очікував, що буде такий підсумковий результат.

- На що налаштовував Роман Григорчук команду перед грою?

- На кожний матч ми виходимо із головним завданням - грати у притаманному нам стилі, показувати змістовний футбол, дотримуватися своєї тактики та тих вимог, які запланували на певну гру. Тож ніяких надособливих тактичних схем чи чогось на кшталт цього не було. Ми повинні були грати у свою гру.

- "Своя гра". Що ви вкладаєте у це поняття?

У кожного футболіста на полі є певні завдання та обов’язки, які він мусить виконувати. У мене такая позиція, що потрібно зв’язувати гру захисту з атакувальними діями, намагатися якомога швидше постачати м’яча від оборони в зону атаки.

- Коли зрозуміли, що перемога у "Чорноморця" в олександрійському матчі вже в кишені?

- Важко сказати, адже під час гри ми про це не задумувались і не говорили. Знали, що є дев’яносто хвилин матчу і за цей час потрібно показати той футбол, який від нас вимагає Роман Йосипович. Незважаючи на рахунок, ми повинні були дотримуватись тренерської установки з першої і до останньої хвилини гри.

- Коли у ворота "Олександрії" у перші півгодини матчу влітав один м’яч за одним, чи бува не було відчуття на кшталт куражу?

- Ні. Ми ж бо прекрасно знали, якою є "Олександрія". Як і розуміли, що один чи два м’ячі по ходу матча кожен суперник може відіграти. Якщо ми змогли забити стільки м’ячів, то чому вони не можуть? Потрібно було дотримуватись концентрації та виконувати план на гру. Лише з фінальним свистком можна було порадіти та подякувати Богові, що ми виграли та поповнили наш турнірний доробок трьома очками.

- З кожним туром помітно, що ваша команда стає дедалі зігранішою. Ви це теж відчуваєте?

- Ясна річ, що футболісти будь-якої команди, яка грає не перший день разом, з кожним зіграним матчем починають краще розуміти один одного. Це вдосконалюється на тренуваннях, на яких ми напрацювуємо певні схеми. Відтак і взаєморозуміння зростає.

- До вимог Романа Григорчука за час перебування у "Чорноморці" встигли призвичаїтись?

- Хто-хто, а я точно встиг, адже у команді граю не перший рік. Зрозуміло, що за цей час вже звик до вимог головного тренера. Все, що він просить виконувати на полі, я добре знаю.

- Чим пояснили б безкомпромісність "Чорноморця" у нинішньому чемпіонаті?

- Навіть не знаю. Скажу щодо цього лише те, що вже говорив вище: ми налаштовуємось на перемогу у кожному поєдинку, а як складається сама гра, то це вже залежить як від нас, так і від команди-суперниці.

- Осіння частина сезону перетнула екватор. Після якого з трьох програних матчів відчуття прикрості було найбільшим?

- (Ненадовго задумавшись). Програвати завжди неприємно, а щоб виокремити якусь одну гру із проведених, то це непросто. Та й було б неправильно. У кожній з них були допущені помилки, які б нам не хотілось повторювати. Тому за всі матчі мені дуже прикро, адже не збиралися програвати нікому. З "Вересом" грали у меншості, а з "Колосом" та "Ворсклою" були зовсім різні ігри.

- Після перемоги над "Динамо" на прес-конференції Роман Григорчук сказав, що цей матч є для нього одним із найціннішим у тренерській кар’єрі. А для вас?

- Обігрувати такі команди, як київське "Динамо" та донецький "Шахтар" досить почесно та приємно, адже обидві є справжнім брендом українського футболу, вони його гранди. Виграш у будь-якої з них – це знакові події в житті кожного тренера та футболіста. Тож і для мене перемога над "Динамо" була саме такою. Подібні успіхи надовго відкладаються у голові.

- Такі знакові події у вашій футбольній кар’єрі раніше вже траплялись?

- Те ж "Динамо" вдавалося обігрувати, коли я грав у чернігівській "Десні". Та й виходило віднімати очки у "Шахтаря". А взагалі до категорії знакових у мене входить багато матчів, які запам’яталися особливо. У кожному клубі, у якому я грав, були такі хороші періоди.

- Команда зараз знаходиться у лідируючій групі. Якщо справи підуть так і надалі, то і про єврокубкове місце можна буде подбати…

- Ми не заглядаємо далеко вперед, а живемо від матчу до матчу. На кожну гру у нас є певна установка, яку намагаємось втілювати у максимальний результат. На сьогоднішній же день ми дякуємо Богові за ту позицію, на якій знаходимося. А що стосується єврокубкового місця, то ще зарано про це говорити, адже залишилось багато ігор. Ми готуємось до кожної з них, від туру до туру. А як буде у підсумку - все покаже час. Наприкінці сезону будемо бачити, на якій сходинці його закінчимо.

- З ким у команді товаришуєте?

- Когось одного не виділиш. У "Чорноморці" зараз підібрався досить дружний колектив. Багато з ким із хлопців я раніше грав або знав їх по виступам у командах-суперницях. Буває, що ми збираємось уп’ятьох-ушістьох – і вирушаємо з бази у Совіньйоні у центр міста, аби посидіти у кафе, поспілкуватись. Це, зазвичай, буває після тренувань, коли випадає вільний час.

- В Одесі відчуваєте себе комфортно?

- Звичайно. Щодо "Чорноморця", то мені подобається той футбол, у який команда грає. А якщо говорити про саме місто, то мені в ньому теж комфортно. Я живу на клубній базі, все під рукою. А от сім’я зараз у Львові. Справа в тому, що 31 серпня у мене народилася дитина, тому дружина з нею змушена бути вдома. У стані війни в Одесі, на жаль, буває гічніше, ніж у Львові. Тож немає ніякого сенсу їхати з малою дитиною до мене, щоб потім постійно під час повітряних тривог спускатись в укриття.

- Де ховаєтесь під час ракетно-дронових обстрілів?

- У нас на базі є укриття – у підвалі. Воно відповідно обладнане, там все так, як має бути. В ньому навіть можна спати.

- Вже доводилось?

- Наша клубна база знаходиться у такому місці, де, слава Богу, жодного разу (тьху-тьху) не було ніяких "прильотів". Щоправда, бувало гучно. Втім, так буває й в усьому місті.

- Які місця любите відвідувати, що в місті подобається?

- В Одесі багато різних гарних місць. Зокрема, Потьомкінські сходи, Оперний театр. От лише через велику кількість блокпостів в історичному центрі міста не всі визначні місця є можливість побачити. Туди не пускають. В Одесі можна прогулятися по набережній вздовж моря, вибратись у центр – аби пройтись по легендарній Дерибасівській. Взагалі в цьому приморському місті завжди можна знайти, чим себе зайняти. Нудно точно не буде.

- У вашій кар’єрі були виступи за кордоном в одній із південних країн – на Кипрі. З одеситами за своїм темпераментом кіпріоти чимось схожі?

- Я б їх не порівнював. Хоча би тому, що в Одесі спілкуєшся українською мовою, а на Кипрі розмовляти доводилось англійською. До речі, раніше одесити у переважній більшості використовували російську, проте останнім часом все дуже змінилося. Тепер майже вся Одеса перейшла на українську мову. Куди б ти не зайшов – у будь-який ресторан, кафе, супермаркет чи на пошту – всі звертаються до тебе українською. Відразу ж стає приємно чути, це дуже тішить.

- У Чорному морі, яке розташоване неподалік від клубної бази "Чорноморця", часто купались?

- Чесно кажучи, ще жодного разу не купався. Навіть не скажу, чому. Знаєте, коли я грав на Кипрі, то теж жив біля самісінького моря – метрів п’ятдесят від нього. Однак за весь період перебування у цій країні у Середземному морі купався лише два чи три рази. Коли маєш його біля себе, то не дуже й то хочеться йти купатись (усміхається). А коли біля тебе моря немає, то думаєш: "От якби жив біля моря, то ходив би кожний день купатися".

- Найближча гра у "Чорноморця" на Кубок з "Кривбасом". Чого чекаєте від цього поєдинку?

- Зрозуміло, що гра буде нелегкою для кожного з суперників. Адже "Кривбас" - хороша команда, в якій грають кваліфіковані виконавці, а очолює їх досвідчений тренер Юрій Вернидуб. Криворіжці демонструють змістовний футбол, тож я впевнений, що гра вийде дуже цікавою для вболівальників.

Фото - UA-Футбол, УПЛ