Зоря б'ється за Скрипника. Про що говорити після 8-го туру УПЛ

"Зоря" б'ється за Скрипника та залежна від психології

Звіт про матч "Зорі" з "Чорноморцем" на нашому сайті називався "За тренера". Така назва була зумовлена поведінкою гравців "Зорі" одразу після швидкого голу Владислава Кабаєва. Святкувати футболісти пішли до свого наставника, який перед стартовим свистком виглядав пригнічено.

А ось слова Кабаєва після матчу з "Чорноморцем": "У нас кожен грає за тренера. Нам подобаються тренування, процес і як ми граємо. Критика на адресу тренера – це те ж, що і на адресу гравців. Тренера в образу не дамо – 100%". Це присікає будь-які розмови про те, що в єврокубкових матчах команда "зливає" тренера. Наразі просто такий рівень команди – є претензії на провідні позиції в УПЛ, але немає класу для успішного виступу у єврокубках.

Також "Зоря" залежна від психологічного настрою. Впало у вічі, наскільки розкутою була команда у другому таймі матчу з "Чорноморцем" при перевазі у два м'ячі. Луганці намагалися розігрувати м'яча до вірного, залюбки комбінували, водночас сміливо брали на себе індивідуальну ініціативу. Аллахяр взагалі забив гол після сольного проходу від центру поля. Цієї розкутості десь і не вистачає на міжнародній арені – тисне відповідальність за результат. Ігор Семйон

Львівські клуби стали занадто схожі

Обидва львівських колективи у восьмому турі показали приблизно однаковий футбол. Білоруські фахівці біля керма "Львова" і "Руху", Олег Дулуб і Леонід Кучук, ніколи не любили романтизм у футболі, ставлячи на чільне місце результат. І після того, як вони з різницею в місяць очолили західноукраїнські команди, обидва клуби стають все більше схожими один на одного, причому настільки, що скоро їх можна буде розрізнити тільки завдяки назві.

Судіть самі. Прийшовши у свої команди, Дулуб і Кучук відразу вирішили налагодити оборону, розуміючи, що рахунок 0:0 завжди гарніший від будь-якої поразки. В принципі, зі своїм завданням вони сяк-так впоралися. ФК "Львів" у восьмому турі допустив мінімум у своїх воріт з "Металістом 1925", а "Рух" провернув схожу схему з "Десною", пропустивши в кінці лише після нещасливого випадку. І якщо захист нормалізувався, то в атаці поки досить сухо. Чи будуть зміни на користь нападу? Навряд чи.

Поки що немає передумов того, що "Львів" і "Рух" будуть переходити на більш видовищну модель, приносячи радість уболівальникам своєю грою. Тільки прагматизм, тільки результат. З одного боку, з огляду на завдання двох команд, ймовірно, цей підхід вірний. З іншого боку, хіба можна полюбити такі колективи з їх в'язким та оборонним футболом? Питання, якщо хто не зрозумів, риторичне. Георгій Грошев

"Минай" потрібно похвалити. Навіть за поганий футбол

Матчі команд з нижньої частини таблиці УПЛ - це кров з очей. Команди більше мучаться, вірять, що нічия принесе їм щастя в житті і допоможе зберегти місце в дивізіоні. Однак, коли ми будемо рахувати очки в кінці сезону, то до деяких команд нарешті прийде усвідомлення, що в нічийних іграх потрібно було боротися за щось більше, ніж похмурі 0:0 або 1:1 без атак в останні 20 хвилин.

"Минай" один з тих, хто не особливо прагне грати в атаку. Але ця команда все одно стоїть осторонь від інших. Укомплектована за 10 днів до старту чемпіонату тими, хто все ще був без клубу або просто готовий грати за мінімальні гроші, команда Василя Кобіна намагається боротися. Як вміє. Вміє ніяк, давайте тут будемо дивитися правді в очі. Але старається. А це завжди важливіше.

На контратаках у зустрічі з "Ворсклою" закарпатці виглядали навіть цікавіше, ніж фаворит в позиційному нападі. Намагалися йти вперед навіть при безнадійних 0:2. От би ще взяти десь побільше класу попереду, щоб не тільки доходити до чужої штрафної, а й завершувати свої моменти, минайці зараз були б трохи вище в таблиці.

Але не факт навіть, що зможуть колись. Це не "Чорноморець", де грають молоді, які додають щотижня. Середній вік стартового складу Василя Кобіна проти "Ворскли" був в районі 26 років. Одна-дві людини з цього списку ще можуть помріяти про прогрес, але не вся команда. Сподіватися можна хіба що на ривок на емоціях, як це було навесні у "Львові". Тоді це була командна робота. У індивідуальностях є сумніви. Олександр Риженко

"Олександрія" не випадково серед лідерів. Організованість цієї команди дає результат

Восьмий тур чемпіонату України "Олександрія" розпочинала як третя команда турнірної таблиці. Підсумкова поразка від "Динамо" відкинула "містян" на кілька місць назад, але не позбавила олександрійців єврокубкових перспектив. Видається, що "Олександрія" серед лідерів здатна затриматися надовго.

Спершу говорили про команду як про грозу авторитетів. Справді, перемоги над "Зорею" та "Шахтарем", гідний бій, даний "Динамо", говорять про вміння "Олександрії" протистояти класним опонентам. Але ж колектив Юрія Гури набирає очки й з іншими суперниками: є перемоги над "Інгульцем" та "Колосом", нічиї з "Чорноморцем" і "Львовом". У цих матчах команда виглядала не так яскраво, як проти "Шахтаря"/"Зорі"/"Динамо", але це також легко пояснити. "Олександрія" – типовий приклад організованої української команди, якій легше даються матчі другим номером.

У попередніх турах було кілька матчів, в яких "Олександрія" різко додавала в ході гри (проти "Чорноморця", проти "Львова"). Це вже ознака того, що колективом правильно керує тренерський штаб, відчуваючи, коли потрібно посилення, а коли варто відсидітись в обороні. "Олександрії" потрібні були зміни після довгих років роботи з Володимиром Шараном і зараз ці зміни відбуваються правильно.

Здається, що команда здатна надовго затриматись у верхній частині турнірної таблиці. Ігор Семйон

"Дніпро-1" намагається виграти єврокубкову боротьбу, граючи лише один тайм

Після матчу з "Вересом" Ігор Йовічевічу ставили схоже запитання, наставник сказав, що команда над цим працює. Але робота поки затягується, адже вже не вперше в сезоні СК проводить дуже нестабільні 90 хвилин. З останнього - провальний перший тайм з "Вересом" і потужна гра після перерви. Аналогічно проти "Металіста 1925". Проти "Руху" вимкнулися, забивши два в перші пів години. З "Шахтарем" в принципі відрізками гра йшла.

"Дніпро-1" єдиний клуб УПЛ, який в нинішньому сезоні ще не втратив очки з андердогами з нижньої частини таблиці. І якщо команда грає з ними всього по 45 хвилин, то ми можемо говорити про різницю між СК і іншими в класі, який виходить реалізовувати. Проте покарання за таке недбале ставлення рано чи пізно прийде. Я б навіть зараз використовував слово "везе", адже навіть нашим грандам не завжди вдається привернути гру за 45 хвилин, а у дніпрян це виходить.

Робота над стабільністю протягом всього матчу - один з головних компонентів, над яким зараз потрібно задуматися не тренерському штабу, а в першу чергу футболістам. Якщо цей компонент гри підкоригувати, то я впевнений, що "Дніпро-1" впевнено займе третє місце і не дасть розслабитися "Динамо" і "Шахтарю" до останнього туру. Аж надто добре виглядає команда, коли грає, а не мучиться. Олександр Риженко

Валерій Кривенцов починає віддалятися від свого стилю

Якщо після перших турів харківський "Металіст 1925" вразив настільки, що зміг ненадовго змусити забути нас про нове дітище Ярославського, то в останніх іграх колектив Кривенцова залишає все більш і більш гнітюче враження. І справа навіть не в результатах, з якими зараз колосальні проблеми. Сумне враження залишає сама гра, яка ще нещодавно була яскравою і стильною, але чим далі в УПЛ, тим більше повільності і браку.

Стиль Валерія Кривенцова на старті подобався багатьом - вертикальний футбол, швидкі переходи, удари і моменти. Була також злагодженість у командних діях, що говорило про керованість командою. Однак в останніх турах все інакше. Коуч віддаляється від свого стилю, а футбол харків'ян стає все більш примітивним. У грі з "Львовом" ставка була зроблена на один прийом - передача вперед на Марлісона, який повинен був чіплятися за м'ячі і бігти сам вперед. Прагматичній команді Дулуба з його трьома центрбеками встежити за одним форвардом було досить просто, а тому особливих шансів у харків'ян не було.

По суті, за всю гру біля воріт суперника "1925" створив два непоганих моменти - після стандарту і сумбуру. В іншому мляві спроби і повільні перекати м'яча між півзахисниками. Ніхто не брав гру на себе, ніхто не намагався грати швидко. Якщо так піде і надалі, то скоро всі забудуть про позитивний старт Кривенцова, згадуючи йому бляклу гру і провальні результати. Георгій Грошев