Пилип Будківський: Розмова з Рябоконем вселила надію і впевненість

У низці трансферних новин і повідомлень про переходи, що відбулися або готуються, в центрі уваги опинилася персона новоспеченого нападника чернігівської "Десни" Пилипа Будківського. 27-річний футболіст цієї зими перебрався із Запоріжжя, де дислокується тепер уже його колишній клуб – луганська "Зоря", в Чернігів.

Невдовзі після виходу "Десни" з відпустки досвідчений новачок дав ексклюзивне інтерв'ю кореспонденту UA-Футбол.

- Схоже, що зима для вас – улюблена пора зміни клубу. Так було у вашій кар'єрі неодноразово, так вийшло і цього разу...

- Так виходить, що приходить зима – такий період, що потрібно щось поміняти в кар'єрі, - ділиться думками футболіст. - Ось і зараз випав такий час, що необхідно було щось змінити – і я вибрав "Десну". Буду тепер працювати на благо чернігівського клубу. Як і над тим, щоб рідше міняти команди.

- Рік тому ви повернулися в "Зорю" з французького "Сошо", а поточної зими знову змінили клуб, відправившись в "Десну". Як виник цей варіант?

- Я сам думав про те, що потрібно щось поміняти. Розумів: настав цей час. Радий був провести в "Зорі" частину своєї кар'єри. Вдячний цьому клубу за час, проведений разом, і за шанс, який я отримав. Що ж до варіанту з "Десною", то про нього мені сказав агент. Я поспілкувався по телефону з головним тренером Олександром Рябоконем, який повідомив, що хотів би бачити мене у своїй команді, при цьому запевнивши, що в разі мого переходу все буде добре. Ця розмова вселив в мене надію і впевненість у правильності мого кроку.

- Сумнівів у тому, чи варто переходити в чернігівський клуб, не виникало?

- Ні. Тим більше, що багатьох хлопців з "Десни" я знаю – з кимось десь перетинався або один проти одного грали. Зокрема, можу назвати Арвеладзе, який виступав разом зі мною в "Зорі" і який багато розповів про чернігівський клубі, де колись уже грав. Так що з адаптацією ніяких проблем не буде. Зазначу також, що "Десна" показує хорошу гру і знаходиться у верхній частині турнірної таблиці.

- В осінній частині нинішнього чемпіонату в стартовому складі "Зорі" ви перестали регулярно з'являтися після матчу 8-го туру з "Маріуполем". З чим це пов'язуєте?

- Чесно кажучи, не знаю. У тому матчі я заробив вилучення, після чого ігрової практики стало менше. Втім, міркувати з цього приводу не бачу сенсу – є тренерський штаб, який і приймає рішення з приводу того, хто буде грати. Напевно, головному тренеру було видніше, кого задіяти в тому чи іншому матчі, тому я і не виходив на поле з колишньою регулярністю.

- Усім відомо, що головний тренер "Зорі" Віктор Скрипник використовує незвичну для українського футболу схему. Чи допускаєте, що в неї ви не вписувалися?

- Все може бути. Так, тактика "Зорі" трохи видозмінилася. Все стало по-іншому – не так, як за часів Юрія Миколайовича Вернидуб. Я б не сказав, що я зовсім не вписувався, але десь, може, чогось не вистачало. Мабуть, це і зіграло роль.

- До речі, про Вернидуба. Як в команді відреагували на його травневий відхід з "Зорі"?

- Це стало невеликим шоком. Ніхто не очікував, що так станеться. Тим більше, що Юрій Миколайович майже десять років пропрацював в цьому клубі, зробивши великий внесок в його успіхи. Не думав, що його можуть зняти з посади головного тренера. Але так вирішило керівництво клубу, хоча це рішення для багатьох було незрозумілим.

- Гадаю, що бажання піти з "Зорі" виникло у вас задовго до закінчення осінньої частини сезону?

- Я б не сказав. Так, у мене стало менше ігрової практики, проте я вірив, що можливість довести, що я можу грати і бути корисним, у мене ще буде. Це вже потім, в якийсь момент, зрозумів: потрібно міняти клуб.

- Багато фахівців вже зараз розглядають луганську команду як головного претендента на підсумкове друге місце в турнірній таблиці Прем'єр-ліги. Як вважаєте, чи не передчасні такі висновки?

- Не можу так стверджувати. Скільки людей – стільки й думок. Хтось думає про те, що "Десна" добре грає, але ж є й інші команди, які знаходяться поруч з незначним очковим відривом. Вся боротьба ще попереду, і хто яке місце займе – покаже весняна частина чемпіонату. Думаю, у багатьох команд є шанси і всі будуть боротися за більш високі місця.

- Що найбільше запам'яталося з періоду вашого другого пришестя в "Зорю"?

- Команда завжди славилася хорошим колективом, сприятливою атмосферою і позитивним настроєм. Все це позитивно позначається на полі. Багато хлопців почали прогресувати, демонструвати цікаву гру, а деякі з них виявилися гідними виклику в збірну України. Можу сміливо стверджувати, що періоди, проведені мною в "Зорі" - як перший, так і другий - стали для мене одними з найбільш значущих в житті.

- Що, на ваш погляд, стало каменем спотикання для "Зорі" в поточному розіграші Лізі Європи?

- Нічого такого. З усіма суперниками ми грали в свій футбол. Може, нам чогось не вистачило і в чомусь не пощастило в дуелі з іспанським "Еспаньолом". На виїзді, ведучи в рахунку, в результаті програли 1:3, а вдома могли зіграти успішніше: якби забили в першому таймі, то вдалося б повернути інтригу. Але... Думаю, тренерський штаб "Зорі" виправить помилки і в наступному єврокубковому розіграші команда буде грати успішніше.

- На початку 2019-го ви підписали контракт з "Зорею" на два з половиною роки. Який компроміс був знайдений при його достроковому розірванні?

- Спілкувалися з керівництвом клубу – зокрема, з Сергієм Васильовичем Рафаїловим. Спасибі йому велике за те, що він пішов на поступки, поставився до мене по-людськи і відпустив з клубу. Ми домовилися розірвати контракт з обопільної згоди, якщо я зможу знайти собі нову команду. Так воно і вийшло.

- Думок знову пограти за кордоном не виникало?

- Чому ж – виникали. Але в даний момент хочеться реалізувати свої можливості по частині забивання м'ячів. Головне – демонструвати високу результативність, приносячи максимум користі новій команді. Якщо в цьому плані все буде добре – тоді і можна щось думати з приводу зарубіжжя.

- Напевно, не помилюся, висловивши припущення, що за допомогою успішної гри в новому клубі ви спробуєте закріпитися в числі футболістів, які удостояться виклику до головної команди країни?

- Звичайно! Думаю, що у кожного гравця є така мрія, адже всі прагнуть потрапити в національну збірну. З власного досвіду можу сказати: захищати честь своєї країни – багато що означає. Успішна гра збірної України у відбірковому циклі європейської першості дозволила завоювати право грати у фінальній частині турніру. Зрозуміло, хочеться туди потрапити. Буду робити максимум для того, щоб опинитися в числі кандидатів на поїздку на Євро-2020.

- Що стало вирішальним фактором у вашому рішенні перейти в "Десну"?

- Перша розмова з Олександром Рябоконем. А вже потім спілкувалися з ним знову – наживо. Думаю, для будь-якого футболіста в процесі переходу це важливо. Завжди важливо дізнатися, що тренер хоче в твоїй грі побачити, як має намір тебе використовувати. Таке спілкування дозволяє зробити висновок, що тренер на тебе розраховує і радий бачити тебе у себе в команді. Я теж радий опинитися в команді, яка бореться за високі місця і ставить перед собою серйозні завдання.

- Головна мета "Десни" – отримати право грати в Лізі Європи?

- Природно, є таке завдання. Сподіваюся, воно буде виконане.

- Разом з вами в "Десну" з "Зорі" перейшов Леван Арвеладзе. Причина його відходу та ж, що і у вас?

- Цього я не знаю, адже у кожного переходу є свої причини. Краще у нього запитати.

- На пару з Арвеладзе адаптуватися в чернігівському клубі напевно буде легше?

- Упевнений в цьому. Адже Леван грав в ньому, його в "Десні" добре знають. Та й він теж багатьох в Чернігові знає.

- У нову команду вас взяли для посилення конкуренції в лінії нападу або ж як твердого гравця основного складу?

- Я думаю, що нікого не беруть в нову команду як гравця "основи". Кожен приходить в новий колектив, де є конкуренція. Кожному хочеться вигравати і закріпитися в основному складі. Зрозуміло, я буду боротися для того, щоб довести своє право грати в ньому.

- З Черніговом вже встигли познайомитися?

- Поки ні. Але не раз проїжджаючи повз центр, хлопці трохи розповідали про це місто, вказуючи при цьому, що і де знаходиться. Сподіваюся, з часом ще встигну все в Чернігові побачити.

- Ви в курсі, чим, крім пива "Чернігівське", славиться Чернігів?

- Древніми церквами. Я про це читав. Зокрема, мене вразила Катерининська церква, яка розташована при в'їзді в місто. Знаю також, що ще здавна Чернігів був одним з найбільших центрів Київської Русі.

- Як провели відпустку?

- Разом з сім'єю їздили відпочивати на океанське узбережжя, там вдосталь поплавали. Потім повернулися в Україну, де і святкували Новий рік. Однак під час відпустки і про роботу не забував, виконуючи пробіжки.

- Пригод в ході святкування Нового року не було?

- Ні. Ми їх не шукали (посміхається). А ось салюти запускали від душі! Підняли настрій людям.

- Бажання в новорічну ніч загадали?

- А як же! Думаю, в цьому році воно здійсниться.