Шаран: Відтягування дати початку нового чемпіонату стало нам в нагоді

Головний тренер "Олександрії" Володимир Шаран підвів підсумки першої частини чемпіонату, до зимової перерви, для його команди.

- Команда грала одразу на декількох фронтах. Давайте розпочнемо нашу розмову з внутрішнього чемпіонату. Що цей футбольний рік дав для команди і для вас, як тренера, особисто?

- Для нас був досить вдалим попередній чемпіонат, коли ми завоювали бронзові нагороди, і для вдалого виступу команди в Лізі Європи була необхідність в підсиленні команди. І я вдячний президенту клубу Сергію Анатолійовичу Кузьменку, який прекрасно розумів що підсилення –це нові фінансові вкладення. Саме основне що ми взяли тих футболістів, які дійсно підійшли команді, які влились в колектив одразу ж. Це і Лучкевич, який на той момент мав дійсний контракт з бельгійським «Стандартом», і який перейшов до олександрійського клубу зовсім на іншу заробітну платню, для того, щоб мати ігрову практику в хорошому колективі і виступати в Лізі Європи, і Ковалець, який продовжив з нами контракт, і Третьяков, і Тейшейра і Мірошніченко, у якого було запрошення в молдавський «Шериф» на кращих умовах; Каспарс Дубра — капітан збірної Латвії, Безбородько, який прийшов до нас з «Десни» — це всі гравці, які додали конструктиву в діях команди та впевненості у психологічному плані.

- Тобто, до чемпіонату команда вже була укомплектована хорошими гравцями?

Так. Хоча Прем’єр Ліга відтягувала дату початку нового чемпіонату. І це стало нам в нагоді, бо ми провели додаткові збори в Болгарії. Я знав прекрасно що команда одразу не зможе «побігти», тому планували фізичні кондиції на проведення матчів Ліги Європи. Тому, якби не збори в Болгарії, ми не витримали б такий темп наших дій одразу на трьох напрямках. Навантаження були дуже серйозні і ми, тренерський штаб, і футболісти розуміли, що треба терпіти. Перші ж матчі чемпіонату з серйозним суперниками ми провели не так, як треба. Ми знаходились не в оптимальних кондиціях, від чого страждала і якість гри. Не було якоїсь агресивності, впертості, куражу. Ясна річ, що були серйозні розмови з хлопцями.

Потім була пауза, пов’язана з матчами збірної, і ми серйозно навантажили хлопців. В підсумку зробили тестування, після якого тренерський штаб зрозумів, що ми готові грати в більш агресивний футбол, не тільки захищатись позиційно, а більш активніше грати на половині поля суперника і пресингувати. Для цього, звичайно, потрібні сили. І це ми побачили в матчі проти полтавської «Ворскли». Цей матч ми провели з натхненням, повністю перегравши полтавчан, та й наступна гра з «Дніпром-1» стали, напевно, переломними для нашої команди. Ми всі відчули впевненість і зрозуміли, що можемо грати в інший, більш конструктивний, футбол. Можливо хлопці дещо повірили в свою самовпевненість і ми всі разом провалили матч із «Десною». «Маріуполь» я не враховую, там були об’єктивні причини, суддівські помилки, нічого страшного, буває. Саме головне, що по грі ми виглядали досить пристойно.

- Давайте поговоримо про Лігу Європи. Як ви оцінюєте виступ команди в єврокубках?

Виступи в такому престижному турнірі як Ліга Європи, це велетенський досвід кожного футбольного колективу. У нас були досить пристойні суперники, клуби знанні в Європі, і приємно відзначити той факт, що у кожній з цих зустрічей наша команда не пасувала перед суперником, а грала в сучасний динамічний футбол.

Так, ми помилялись. Так, ми нервували, але кожна така зустріч все більше додавала нам впевненості в наших власних силах, і тоді ця впевненість перенеслась і на чемпіонат і на Кубок. Було видно, що хлопці прогресують. І звичайно, нам цікаво було грати проти таких команд, працювати, готуватись до таких матчів, тому що в кожних з цих команд різні підходи до побудови гри, різні тактичні схеми, і ми досить серйозно підходили до цих матчів в плані підготовки. Не зважаючи на щільність графіку досвід, набутий в матчах Ліги Європи, давав додатковий стимул у виступах на внутрішній арені.