Санжар: Вболівальники хочуть завжди більшого, і це нормально

Головний тренер "Карпат" Роман Санжар вже два місяці очолює львівську команду. Про те, що вийшло зробити за цей час, а що ні і расказал фахівець.

- Позаду майже два місяці вашої роботи у Львові. Як для себе оціните цей період?

- Для мене і для команди це був складний період. Вважаю, що наші результати були незадовільними. У мене є розуміння і пояснення цьому, але вболівальники хочуть завжди більшого, і це нормально. "Карпати" - це бренд, який уособлює весь львівський футбол. Тут високі вимоги, це правильно, і ми це розуміємо. Ми багато працюємо, щоб хлопці розвивалися. У нас молода команда, десь не вистачає впевненості, але крок за кроком ми повинні рухатися вперед. Ми пройшли непростий шлях, але він дуже важливий. Нехай цей відрізок буде своєрідним плацдармом для майбутнього. Вірю, що наша команда має потенціал. Під час зимової паузи постараємося зміцнитися досвідченими футболістами. Плюс, я чекаю Сашу Кучера, який ось-ось повинен відновитися. Упевнений, що ми станемо сильнішими. Всі хлопці працюють, з великим бажанням і самовіддачею, тому результат теж прийде.

- Виліт з Кубку України найсильніший психологічний удар для команди?

- Думаю так. Ми не проводили ротацію, серйозно налаштовувалися на той матч, з усією відповідальністю поставилися до кубкового протистояння. Домінували, створили більше моментів, але не змогли реалізувати свою перевагу в основний час, а по пенальті програли. З урахуванням того, що львівські вболівальники по-особливому ставляться до кубкових матчів, адже у клубу є традиції в цьому турнірі, виліт від команди Першої ліги складно нам дався. Психологічно було непросто і нам, і хлопцям.

- Раніше у вас не було досвіду роботи з такою кількістю легіонерів. Інтернаціональність команди якось позначається на результатах?

- Це не заважає. У нас є перекладач, я спілкуюся з кожним футболістом. Є певні моменти, коли хлопці не розуміють якісь слова, що не беруть. Але я не можу сказати, що в цьому є якась складність. Йде робочий процес. Є легіонери, якими я задоволений, а є ті хлопці, яким потрібно ще додавати. Я прихильник того, що іноземний футболіст повинен бути на голову сильніше українця.

- Ваша українська стає все краще і краще. Берете уроки?

- Ні, просто з хлопцями так намагаємося спілкуватися і на тренуваннях, і в побуті. Практика дозволяє поліпшувати навички, все відбувається природно. Під час перших інтерв'ю доводилося підбирати слова, було важко. Зараз вже більше адаптувався, але ще не повністю. Мої бабуся і дідусь жили в селі і говорили українською, в дитинстві я багато часу проводив там. Зараз просто освіжають в пам'яті слова, практикую спілкування.

- У Львові вже встигли обжитися?

- Можна і так сказати. У побутовому плані все добре, практично відразу знайшов квартиру. Але особистого часу зараз дуже мало. Як правило, тільки ввечері з'являється вільна хвилина. Виходжу в місто випити кави, трохи переключитися.

- Улюблене місце в місті вже знайшли?

- Мені подобається центр міста, жваве місце, де багато кафе і ресторанів. Жива Площа Ринок. Люблю походити там, подумати про своє.