Феномен Десни. Сила - в простоті!

Зараз і уявити неможливо, що "Десна" в еліті виступає тільки другий сезон. І нинішнє друге місце чернігівського клубу - цілком заслужене, при цьому ciверяни вже встигли зняти скальпи з срібного та бронзового призерів минулого сезону. Уже можна сміливо стверджувати: досвідчений і мудрий Олександр Рябоконь сконструював блискучий ансамбль, здатний вирішувати високі завдання.

А ще в минулому сезоні крісло під наставником хиталося. Незважаючи на статус дебютанта УПЛ, в Чернігові ставили однозначне завдання потрапити до першої шістки. Не вийшло. І ось як мудро, не в приклад тим же "Карпатам", зробило клубне керівництво. Рябоконю дали не тільки доопрацювати сезон, а й вручили карт-бланш на побудову команди на новий чемпіонат. Цілі були поставлені ті ж самi - обов'язкова програма у вигляді потрапляння в топ-6. Під неї і підбиралися виконавці.

До літа основний кістяк в "Десні" вже був сформований. Залишалося провести лише точкове, але якісне посилення і оновлення. Пішов в "Олександрію" форвард Безбородько? Не біда. На його місце був запрошений "олімпієць" Дегтярьов. В оренду у "Шахтаря" був узятий талановитий правий захисник, свіжоспечений чемпіон світу U-20 Конопля, з "Дніпра-1" прийшов швидкий і технічний Кузик. Ну і, зрозуміло, на окрему згадку заслуговує підписання Калитвинцева, який до останнього грав за вже покійний в бозі "Арсенал-Київ". Цей атакуючий хавбек з добре поставленим ударом і однозначним потенціалом кандидата в збірну в свої 26 все ніяк не міг повноцінно знайти себе на високому рівні. Чи то порівняння зі знаменитим батьком заважали, то чи - щось інше. І, здається, лише в Чернігові Владислав отримав те, що так довго шукав. Гол у ворота "Динамо" - одне з наочних підтверджень.

Втім, справа не тільки в гравцях. А в кому і чому ж тоді?! А відповідь шалено проста і відповідь єдина. Вся сіль - в системному підході, який не завжди передбачає солідні фінансові вливання і масштабний самопіар. У Чернігові все йде поетапно, без поспіху і хитань з боку в бік. Причому, як в плані клубної інфраструктури, так і в ігровому аспекті. В останньому дуже помітна тренерська рука. Рябоконь ніколи особливих вершин на рівні еліти не досягав. Так, колись "пошумiв" з "Борисфеном", але це було давно, хоч і правда. Так що свою команду тренер шукав довго. Як в старому вірші: "Але чи знайдеться роль така, щоб мені припала до плеча". І вона знайшлася. Точніше, клуб і тренер знайшли один одного.

Що ж такого зробив досвідчений коуч в "Десні"? Все до геніального просто. Рябоконь підібрав виконавців середнього рівня і об'єднав їх єдиною метою. Не потрібно нікого боятися, з усіма можна грати і всіх можна перемагати! Виявляється, на атакуючих позиціях зовсім не потрібні бразильці і взагалі дорогі гравці! Та й в обороні і на останньому рубежі зірок в "Десні" ви не знайдете. Так, непогані за мірками УПЛ виконавці, але не більше того. Плюс вік. Рябоконь ставить на досвід. Огиря, Богданов, Філіппов, Картушов, Імереков, Гітченко, Мостовий, брати Фаворови - всім їм, окрім Артема Фаворова, вже стукнуло або скоро стукне 30.

Щодо молодих з основної обойми, то такими можна назвати хіба що 24-річного Кузика та вже названого Коноплю. І ще один начебто прохідній, але такий важливий момент. Навіть найперспективніших представників молодіжного складу Рябоконь за вуха в заявку не тягне. Тим більше - не ставить до складу. Будеш реально сильніший і стовідсотково готовий - потрапиш в заповітні вісімнадцять, нi - продовжуй працювати з молодіжним складом і чекати свого часу. І жодних винятків ні для кого. Яскравий приклад такого підходу: досвідчений Приндета і талановиті Мочуляк, Шевцов і Беліч грають за дубль і для них потрапити в заявку на матч першої команди - вже за щастя. Просто ода її величності вільнiй конкуренції!

А вже про вміння чернігівців грати на виїзді можна томи писати. Рябоконь відпрацював відмінний механізм гри другим номером, і він приносить плоди. У контратаки вибігати є кому. Той же Калитвинцев, а ще Картушов, Кузик, Дегтярьов, брати Фаворови. Ну а Хльобас з Філіпповим свій шанс неодмінно знайдуть і реалізують. Судіть самі, в чужих стінах обіграний йоржистий "Дніпро-1" (0:1), звично рознесений в пух і прах амбітний "Маріуполь" (0:4), в Олександрії покладено на лопатки міцний колектив Шарана (0:3). Ну і плюс незабутня вікторія на "Олімпійському" над "Динамо" (1:2). При цьому Рябоконь і його команда ще чимало очок втратили вдома, де чернігівці відчувають серйозні проблеми в грі першим номеро. Це бич номер один.

Ще одна чеснота "Десни" - надійність в обороні. Всього 4 пропущених м'ячі в 10 матчах - показник красномовний і не потребує зайвих тлумачень. Захисна лінія у сіверян стабільна, а в воротах надійний Паст. Ну і, зрозуміло, стандарти. Пробити в "Десні" є кому (Богданов, Калитвинцев, Огиря), як і результативно сходити на подачу штрафного або кутового (Гітченко, Д. Фаворов). До того ж не обійду увагою і універсалізм чернігівських гравців. Те, про що довго і наполегливо повторював ще легендарний Валерій Лобановський - на всю котушку працює в "Десні". Завершити атаку може хто завгодно і в будь-який момент. Результати це підтверджують.

Зрозуміло, чимало любителів футболу зліт "Десни" пояснюють виключно низьким рівнем УПЛ і деяким спадом у старожилів еліти. Тут є частка істини, однак те, що чернігівський клуб росте і рухається в правильному напрямку - сумнівів не викликає. Хто сказав, що скромність і помірність нині не в пошані і не дають результат?! Адже сила в ній, в простоті.