Ліпартія: Вернидуб правильно вчинив, залишивши Зорю

Півзахисник "Арсеналу-Київ" Джаба Ліпартія розповів про попередні етапи своєї ігрової кар'єри.

- Джаба, ти досить досвідчений футболіст, за плечима якого робота з різними тренерами в різних клубах. Які збори для тебе були найскладнішими?

- Мені пощастило, що я не встиг відчути на собі вимоги старої тренерської школи - не працював у тренерів радянського періоду, які дають багато бігової роботи на зборах. Не можу сказати, що в Грузії або "Зорі" були великі навантаження. Звичайно, було важко, але не так, як, наприклад, у Лобановського. У Юрія Вернидуба, наприклад, були толерантні збори.

- Що значить для тебе Юрій Вернидуб?

- Я провів в "Зорі" шість з половиною років. Більшу частину цього часу ми працювали разом. Миколайович багато мені дав, що тут говорити. Я завжди був у нього важливим футболістом, для мене це багато значило. За те, що я стільки років стабільно грав у такому клубі як "Зоря" можу бути вдячний тільки Юрію Миколайовичу.

- Якою буде "Зоря" без Вернидуба?

- Я стежу за "Зорею", уважно читаю новини, спілкуюся з деякими хлопцями. Мені важко говорити, що буде далі - час розставить все на свої місця. Зрозуміло, що Скрипник - тренер з Європи, зі своїм футболом. Значить, керівництво клубу вирішило змінити курс. Юрій Миколайович віддав все "Зорі", вважаю, що він правильно вчинив, покинувши клуб. Прийшов час змінити обстановку, це піде йому на користь, безумовно.

- Після "Зорі" ти перебрався в "Анжи". Чому не залишився в Україні?

- У мене були пропозиції від українських клубів на той момент, але я прийняв рішення підписати контракт з "Анжі". Хотілося бути ближче до рідних, до своєї сім'ї, адже від Махачкали до Тбілісі всього близько 500 кілометрів. Хотілося, щоб діти росли в Грузії, старший син пішов до школи. А у мене була можливість частіше навідуватися додому. Відмовився від інших варіантів виключно заради сім'ї. Звичайно, якби знав, як все закінчиться, ніколи б не покинув "Зорю". Луганчани пропонували мені продовжити контракт, але я вирішив ось так. Тепер же доля повернулася в інший бік - повертаємося жити в Україну.