Не стало одного з найстаріших олімпійських призерів в українській історії

Сьогодні, 8 серпня в Києві на 87 році життя перестало битися серце одного з найстаріших українських борців вільного стилю, бронзового призера Олімпійських ігор 1956 року в Мельбурні Михайла Шахова.

Михайло Панасович народився 20 листопада, в далекому 1931 році в Саратові (РФ). Під час Другої світової війни Шахов втратив батька, який загинув під Санкт-Петербургом (тоді - Ленінградом). У Києві опинився, будучи призваним в 1951 році для служби в армії. Тут же і почав під керівництвом видатних у минулому борців Арама Ялтиряна і Василя Рибалка заняття боротьбою. Починав свій борцівський шлях як самбіст. І навіть виграв чемпіонат СССР з цього виду спорту. Потім види боротьби поєднувати заборонили і Шахов став чистим вільником. Правда, рази три або чотири на чемпіонаті України з самбо, за власним зізнанням, Шахов потай таки виступив. Але в підсумку схилився до нового для борців СССР вільного стилю.

Борець-новачок проявив себе майже миттєво: в 1956-му була перемога на Спартакіаді народів СССР і бронза Олімпіади в Мельбурні, потім - ще чотири перемоги в чемпіонатах Союзу і бронза чемпіонату світу 1958 року. І це - у ваговій категорії до 57 кг, де потрібно не просто штовхатися, а володіти найвищою технікою.

"Олімпійська бронза Мельбурна - це був максимум, на що міг тоді претендувати, - розповідав Михайло Панасович. - Існували лідери, з якими на той момент боротися було складно. Наприклад, турок Мустафа Даґістанлі, який згодом двічі поспіль вигравав олімпійське золото. Крім нього, в Мельбурні я програв також срібному призеру Мохамеду Яґубі з Ірану. Ці хлопці були реально сильнішими за мене. Дуже впертою була сутичка за третє місце проти корейця Сан-Кьон Лі. Він - дуже настирний, накачаний борець. Але в техніці Лі мені трохи поступився".

Яґубі, Діґістанлі, Шахов - олімпійський п'єдестал Мельбурна-1956

У 1960-му, вигравши чемпіонат СССР, Шахов поїхав на другу для себе Олімпіаду в Рим і зайняв там четверте місце.

Після завершення кар'єри Михайло Панасович шість років очолював збірну Польщі. Під його керівництвом місцеві борці виграли 30 медалей чемпіонатів світу та Європи. Повернувшись додому, майже півстоліття, фактично до останніх днів життя працював тренером-викладачем у київському інфізі (Київському національному університеті фізкультури і спорту). При цьому Шахов працював не просто для галочки, а навіть у 80-річному віці був робочим тренером, передаючи молодим вихованцям премудрості борцівського мистецтва безпосередньо на килимі.

Михайло Панасович був щасливий у шлюбі. З дружиною Анастасією прожив 47 років, виховав дочку Ларису і сина Михайла, які проживають в Німеччині і Люксембурзі. Анастасія Шахова померла в 2004 році від онкологічного захворювання. З того часу Михайло Панасович жив виключно боротьбою.

UA-Футбол висловлює співчуття рідним і близьким Михайла Шахова.