Бідолашний Гвардьол та зірки другого плану. Герої та антигерої півфіналів Чемпіонату Світу-2022

Складати символічну збірну за підсумками двох матчів доволі складно та й навряд чи ефективно. Найкраще відзначити головних героїв півфіналів Чемпіонату Світу-2022. А також антигероїв.

Герої

Ліонель Скалоні (Аргентина, головний тренер)

Наймолодший тренер на турнірі не повторив помилки одного з найстарших. Бразилія грала проти Хорватії з практично одним опорником і в результаті володіла м'ячем менше, ніж суперник, більше години не могла притиснути його. Скалоні ж випустив проти практично чотирьох опорників хорватів (Модріча, Брозовіча, Ковачіча та Пашаліча) власних чотирьох - Де Поля, Фернандеса, Паредеса та Мак Аллістера. Тобто на одного більше, ніж зазвичай.

Володіти м'ячем більше, щоправда, така зміна не допомогла. Навпаки. Натомість, допомогло скувати атаку суперника по руках та ногах, позбавити її шансів. Та й центр поля Хорватії був завантажений роботою набагато більше, ніж зазвичай, і не впорався. Навіть більшість ударів "альбіселесте" у матчі (п'ять з дев'яти) завдали опорники. Фернандес розпочав дві перші гольові атаки.

Слід зазначити, що четвертого опорника Скалоні випустив замість центрального захисника. Тобто вже в третьому матчі поспіль змінив тактичну схему. 4-3-3, 3-5-2, 4-4-2. І щоразу виходило успішно. На 3-5-2 він повернувся й на 62-ій хвилині звітного матчу. Підсумок - не лише втриманий рахунок 2:0, а й забитий третій гол. Ознака постійної праці тренера, постійного аналізу гри.

Хуліан Альварес (Аргентина)

Ще одна причина для компліментів на адресу Скалоні. Тренер не побоявся вже після першого невдалого матчу прибрати з перших 11-ти Лаутаро Мартінеса, від якого очікували стати головним зброєносцем Ліонеля Мессі в атаці. Таким в результаті став форвард "Манчестер Сіті". Голи полякам та австралійцям, дубль проти хорватів. Без нього, самотужки, Мессі не витягнув би збірну до фіналу. В атаці Аргентини лише ці двоє, більше нікого немає.

Альварес відгукнувся на довгий пас, вдало підставився під Ліваковіча і заробив пенальті, пробіг з м'ячем з власної половини поля і забив другий гол збірної, замкнув простріл і забив третій гол. В принципі, він заслужив звання гравця матчу більше, ніж Мессі. Хоча це не так важливо. Важливо, що "павук" та "блоха" витягнули збірну Аргентини до фіналу.

Ліонель Мессі (Аргентина)

Звісно, і без "блохи" ніякого фіналу не було б. Конкретно в цьому матчі він реалізував пенальті, відкривши рахунок, падаючи, віддав м'яч вперед, який підхопив Альварес. Офіційно асист до другого голу на його рахунок не записали, але реально він був. Ну і як Лео знущався з Гвардьола на фланзі перед асистом до третього голу! Жаль до захисника після такого мало не перевищив захоплення гравцем атаки.

Ліонель ще й взяв участь в 17-ти двобоях. Більше, ніж будь-який інший гравець на полі і щонайменше на п'ять більше, ніж будь-який інший гравець його команди. Тобто важко працював.

Тринадцять матчів на Чемпіонатах Світу, в яких забивав або асистував, вісім асистів, 19 очок за схемою "гол+пас" - це все повторення рекордів. І за такої його форми і такого голоду ставка на те, що перевершить їх у фіналі, виглядає очевидною.

Тео Ернандес (Франція)

Алгоритм дій крайніх захисників у "Мілані" та збірній Франції зрозумілий. Правий фланг залишається позаду, прикриває, лівий в особі Ернандеса гостро атакує, нагнітає. Після двох асистів в груповому турнірі він трохи зник. Але вчора вже на п'ятій хвилині опинився перед воротарем, отримав відскок від удару Мбаппе і високо піднятою ногою забив найшвидший гол у півфіналах ЧС з 1958-го року.

Таким чином, він звільнив свою збірну від потреби в домінуванні та володінні м'ячем, чого вона не любить. Щоправда, тому довелося працювати в обороні. Але й там Тео досяг успіху. Відібрав м'яч чотири рази. Нікому більше не вдалося. Виграв сім з восьми двобоїв. А в доданий час він та Кунде заблокували удари і врятували свою збірну від пропущеного м'яча.

Активність Тео дозволяє Мбаппе не бути приклеєним до лівого флангу, а рухатися туди, куди сам Кіліан хоче. Він знає, що фланг в атаці буде заповнено. Невідомо, якою була б збірна Франції, якби брат Тео Лукас не отримав важкої травми вже в першому матчі, а продовжував грати в стартовому складі. В тактичному плані їй довелося б грати зовсім інакше.

Антуан Грізманн (Франція)

Він не забив жодного м'яча на турнірі. Вчора залишився без асистів та ударів по воротах і навіть щодо дотиків до м'яча, передач та їхньої точності не був серед лідерів. Проте важливість Антуана для збірної неможливо переоцінити. У побудові гри Франція вчора не вражала. Тож її сьомий номер важко працював в обороні. Під час навали суперника на початку другого тайму виглядаючи мало не як третій центральний захисник.

Чотири паси під удари, зокрема, й Мбаппе після прориву правим флангом (гольовий епізод Ернандеса), чотири зароблені фоли, 12 двобоїв, з яких більшість виграно. Отриманий приз гравця матчу ФІФА Антуан повністю заслужив.

Антигерої

Валід Реграгі (Марокко)

Він залишиться героєм Марокко, Африки та всього арабського світу. Також можна зрозуміти його рішення перейти на гру з трьома центральними захисниками. Все ж таки в суперниках Франція, а його центрдефи травмовані. Агера в результаті було знято з листа перших 11-ти прямо перед стартовим свистком, а капітан Саїсс протримався лише 20 хвилин. Реграгі заявив, що дуже багато його гравців підійшли до матчу з 60-70 відсотками фізичної форми.

Проте рішення перейти на 3-4-3 прийняте тренером, і рішення неправильне. Недостатнє порозуміння між гравцями оборони коштувало раннього пропущеного. Власне, під час обох пропущених вони скупчилися навколо Мбаппе, залишивши Ернандеса та Муані цілком вільними. І свою помилку Реграгі визнав, на 21-ій хвилині випустивши замість Саїсса опорника і повернувшись до 4-3-3.

Можливо, трохи варто покритикувати Валіда і за решту замін виключно за позиціями. Всі вони відбулися за щільного рахунку 0:1, тобто небезпеки розвалу не було. Можна було й ризикнути більше.

Йошко Гвардьол (Хорватія)

Цінники на нього, і без того значні, підскочили під час турніру. Список грандів, які бажають отримати його, і без того довгий, збільшився. Його оголосили найкращим захисником турніру, світовим майбутнім цього амплуа. Такої слави, таких мідних труб 20-річний Йошко не витримав. Заваливши півфінал.

Закидання повз нього призвело до пенальті та першого голу. Він не встиг повернутися з кутового біля воріт суперника і отримав другий гол. А те, що Мессі зробив з ним на фланзі під час третього, довго снитиметься хорвату в нічних жахах.

Статистично все ще виглядало непогано. 76 дотиків до м'яча. 94 відсотки точності передач. Три відбори. Порятунок від голу на початку другого тайму. П'ять виграних двобоїв з дев'яти. Але запам'ятають гольові епізоди. Насамперед – третій.

Домінік Ліваковіч (Хорватія)

Можна сперечатися про правомірність призначення пенальті. Але коли ти зустрічаєш гравця атаки і не намагаєшся забратися з його шляху, зазвичай звинувачують тебе. Домінік не мав права давати такий привід арбітру. Також під час другого голу він заснув, не скоротив кут обстрілу і практично не чинив опір, коли Альварес пробив повз нього. Так, він врятував ще від двох-трьох голів, але воротареві завжди пам'ятають пропущені, а не відбиті.

Після феєрії у попередніх матчах його називали святим, малювали меми з шістьма руками, говорили про перехід до "Баварії" вже у січні. Можливо, 27-річний воротар, який ніколи не грав за межами Хорватії і не грав на Чемпіонатах Світу до 2022-го року, також перегорів.

Юссеф Ен-Несірі (Марокко)

Коли твоя команда володіє м'ячем 61 відсоток часу, але ти, центрфорвард, торкаєшся його за 66 хвилин на полі лише три рази (так, три. Three, trois, tre, tres, drei), про що можна говорити? Автор єдиного голу у чвертьфіналі півфінал провалив. Звісно, не завдавши жодного удару по воротах, не віддавши жодного пасу під удар. Два дотика відбулися в центрі поля, ще один – на фланзі далеко від воріт. І все - до 14-ої хвилини.

Поки його команда, поранена травмами, відчайдушно боролася з чемпіоном світу, домінувала і намагалася створювати в атаці, Юссеф спав. Марокканці торкнулися м'яча у штрафному майданчику суперника тридцять разів. Зокрема, Хамдалла, що замінив Ен-Несірі в центрі атаки на 66-ій хвилині - п'ять разів. Тобто "Леви Атласу" 66 хвилин грали вдесятьох. А виграти в такий спосіб у Франції майже неможливо.

Фото - Getty Images