Впізнаю брата Колю! Акценти глядача на іграх Кубка світу

Так, ось це вже він – Мундіаль. У всьому своєму різноманітті та буянні фарб. Тепер я знову поступово починаю відчувати те неповторне почуття, яке викликає зіткнення зі Святом Футболу. І нехай він сьогодні проходить у страшний час, коли не знаєш, чи зможеш додивитись його до кінця, головне те, що він у тебе є.

Я назвав би видовищною половину матчів другого півтуру групових турнірів. Поза конкуренцією були дві приголомшливі вистави поспіль: Камерун – Сербія та Південна Корея – Гана. Справа навіть не в тому, що в сукупності в них була забита майже дюжина голів. Море гольових моментів, в якому радісно та безтурботно хлюпалися любителі футболу – ось воно, щастя!

У грі Хорватії з Канадою забитим м'ячем закінчувався кожен другий гострий епізод біля воріт, а їх було менше. Але і цей поєдинок, і зустріч Португалії з Уругваєм також підтвердили свій високий статус і радували очі адептів храму Мундіалю. Бо виглядали, як то кажуть, на одному подиху. Нехай в останньому випадку йдеться лише про другий тайм.

Підкачали, у цьому сенсі, як на мене, два матчі. Бразилія зі Швейцарією змушували пульс уболівальника битися частіше лише чотири рази, причому двічі – аж наприкінці гри. А Японія з Коста-Рікою до перерви і зовсім пробігали вхолосту, відзначившись загостреннями один раз відразу після нього та ще два в ендшпілі. Замало було.

Інтрига царювала нероздільно. Що казати, якщо найбільш ранній випадок, коли фактично визначився результат поєдинку, було зафіксовано лише на 70-й хвилині: третій гол хорватів, забитий Крамарічем, поставив на коліна Канаду в середині другого тайму (3:1).

Далі – довше. Каземіро приніс перемогу над Швейцарією бразильцям на 83-й хвилині, і тоді Фюлкруг врятував німців від поразки у зустрічі з Іспанією. Через п'ять хвилин Камада міг зробити те саме для японців, але Навас вберіг переможний рахунок для Коста-Ріки. А ще хвилиною пізніше промах Мітровіча не дозволив сербам вирвати перемогу над Камеруном.

І у трьох матчах пристрасті вирували у компенсований час. Гол Абухляля на 2-й доданій хвилині закріпив успіх марокканців, покінчивши з надіями Бельгії відігратися. За хвилину так само португальці добили Уругвай, завдяки пенальті, реалізованому Фернандешом. І, нарешті, ще на хвилину пізніше воротар Гани Зігі не дав зрівняти рахунок корейцеві Чо Гю Сону в найдраматичнішому з усіх поєдинків.

Найзакономірнішим вважаю мінімальний переможний рахунок на користь Бразилії, яка зі Швейцарією «награла» саме на нього. Думаю, справедливий та нічийний підсумок матчу Камерун – Сербія. Хорвати могли б задовольнятися і меншою перемогою над канадцями. І, мабуть, німці все ж таки були трохи ближчими до перемоги над іспанцями, хоча й нічия тут нелогічною не виглядає.

Точно не заслуговували на поразку: Південна Корея - з Ганою, Японія - з Коста-Рікою, і тим більше Уругвай не повинен був програти Португалії, та ще в два м'ячі. У всіх цих іграх логіка співвідношення гольових шансів диктувала нам нічийний результат. Але найбільш незакономірною є поразка Бельгії від Марокко з рахунком 0:2, у поєдинку, який, здавалося б, складався на її користь.

Не можу сказати, що в якомусь із восьми матчів суддівство вплинуло на результат, і це теж говорить на користь цього відрізку Мундіалю. Колега Юстас навіть не став вишукувати найгіршого рефері, а ось найкращим назвав Маккелі з Нідерландів, який, за його словами, відсудив найважчу і статусну гру (Іспанія – Німеччина) без помилок.

По-справжньому пощастило, мабуть, лише португальцям, коли уругваєць Гомес за рахунку 1:0 пробив у стійку їхніх воріт на 75-й хвилині. Ця казка цілком могла завершитись інакше. А штанга у відповідь Фернандеша була вже під саму фіранку, при 2:0, і нічого не вирішувала.

Найяскравішою фігурою півтуру, що розглядається сьогодні, як на мене, явно виглядає серб Мітровіч – шість участей у восьми топ-моментах своєї команди. Другим назву португальця Фернандеша, який за ефективністю перший – чотири моменти з чотирьох та обидва голи. У трійці буде ще один автор дубля, кореєць Чо Гю Сон.

Далі йдуть Кім Джин Су (Південна Корея) та Тадіч (Сербія), за ними – Айю (Гана), Крамаріч та Перішич (Хорватія). Також заслуговують на згадку ганець Кудус, камерунці Абубакар та Кастелетто, серби Живковіч та Мілінковіч-Савіч.

За моїми спостереженнями, найяскравішою особистістю серед воротарів зарекомендував себе вартовий воріт Марокко Мунір.

Найбільше футболу, на мою думку, продемонстрували нам представники Балкан – Сербія та Хорватія. Наступними відзначились Південна Корея та Камерун, за ними – Гана.

На голодному пайку протримала глядачів Швейцарія. Втім, зауважу, що минулого разу в її ролі виступила та сама Сербія, яка чарівно перетворилася нині. Пояснення просте: обидві грали проти Бразилії, яка поки що не дає своїм суперникам і півшансу. Коста-Ріка, крім переможного гола, не мала зовсім нічого. Неабияк розчарували Канада та Японія.

Поговоримо про турнірне становище у групах?

Е. Танцюють всі. Німеччина, що замикає таблицю для виходу в плей-офф, потрібна перемога над Коста-Рікою, і щоб японці програли іспанцям. Іспанія показує тут найбільш привабливу гру на мій смак. У будь-якому випадку, при паралельному показі, віддав би перевагу її поєдинку з Японією.

F. Канада вже проїхала повз касу. Тому тут треба дивитися Хорватію з Бельгією. Останній потрібна лише перемога. Мої симпатії тут віддані хорватам. Прикол у тому, що Марокко у матчі з канадцями влаштує нічию.

G. Бразилія вже у плей-офф і виглядає головним фаворитом турніру. Тому тут стежимо насамперед за парою Сербія – Швейцарія, в якій перемагати потрібно сербам. Якщо ми говоримо про футбол, то це був би оптимальний результат. Шанси Камеруну видаються смішними.

Н. Тут уже заліково відстрілялася Португалія (ну його до біса такого претендента на Кубок світу!). Інші розіграють другу путівку. Хотілося б, щоб усе вирішилося у очній зустрічі Гани з Уругваєм (перемога потрібна останньому), яка має пріоритет для глядача. Але й проти Південної Кореї нічого не маю.

Сподіваюся, ми продовжимо за два дні. Зараз як ніколи розумію, яке значення футболу у моєму житті…