Парадокси футбольного Ірану: коли збірна представляє протест, а не режим

Легенда іранського футболу Алі Даеї не поїхав до Катару на чемпіонат світу.

Автор 109 голів за національну збірну зробив оголошення в своєму Instagram:

"У ці важкі дні я хочу залишатися на батьківщині і бути зі своїм народом. Також я висловлюю своє співчуття сім’ям, які втратили близьких через останні події".

Взагалі-то Instagram в Ірані заборонений, та й інтернет глушать по повній програмі, проте пост вже зібрав понад три мільйони лайків.

Тим часом CNN інформує, що у легенди футболу забрали закордонний паспорт після того, як Даеї заперечив заяву поліції, нібито школярка в його рідному місті Ардебіль померла від інфаркту. Звісно, це не так - її забили до смерті Стражі революції.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Ali Daei (@alidaei)

Проте екс-форвард "Баварії" не виказує страху. Він далі постить в соцмережах "крамолу", а нещодавно навідався до активіста Хосейна Ронагі, який потрапив до лікарні після тортур у тюрмі. Такого нахабства влада не очікувала, тож Даеї навіть пропустили до палати з постраждалим. Звісно, наслідки будуть для них обох.

***

Ну, а почалося все з 22-річної Махси Аміні, яку Поліція моралі забила до смерті 16 вересня.

Приводом для арешту стали "неправильно покрита голова" і завузькі джинси. При цьому влада не лише відмовилася карати винних, а й оголосила Махсу жертвою серцевого нападу.

"Жінки розпочали цю хвилю протесту", - каже Рам'яр Хассані, представник організації Hengaw Organization for Human Rights.

"Але далі приєдналася решта. Жінки і чоловіки зараз стоять пліч-о-пліч. Весь Іран об’єднаний. Вперше з часів Ісламської революції існує ця унікальна єдність між етнічними групами. Усі скандують одне й те саме гасло. Наші вимоги однакові".

Від 1979 року жінки в Ірані пригноблені, безправні і до всього змушені дотримуватися суворого дрес-коду. Демонстранти вимагають відмінити цей архаїзм.

Протестувальники на вулицях Тегерану. Getty Images/Global Images Ukraine/ автор: Morteza Nikoubazl/NurPhoto

Іран і раніше трясло від протестів, але це інше. У 2009-му середній клас мітингував проти фальсифікації виборів; у 2019-му - бідняки проти підняття цін на пальне. А от жінки зуміли об’єднати усе суспільство і навіть національні меншини, як азербайджанців та белуджів. Що казати, коли в консервативному Мешхеді на північному сході країни студенти університету Фірдоусі під час виступу представника влади скандували: "Референдум!"

Вони - герої, бо йдуть на смерть. Лише в одному Захедані під час мітингу Корпус стражів ісламської революції (КСІР) розстріляв 40 чоловік. Також кулемети 50-го калібру застосовувалися для розгону демонстрантів в Курдистані.

У відповідь протестуючі ночами жбурляють каміння, коктейлі молотова, зводять барикади, а подекуди і штурмують склади зброї; в тих містах, де це вийшло, боротьба особливо запекла.

***

Лікарні по всій країні забиті протестувальниками, та більшість лікарів їх не "здає".

The New York Times взяла інтерв’ю у 30-річного Самана - одного з очільників нічних протестів на вулицях Тегерану. У жовтні поліцейський з трьох метрів вистрілив йому в лице гумовою кулею, і чоловік втратив око.

Лежачи в лікарні він підслухав розмову військових, що як тільки Саман одужає, його засудять до смертної кари. З допомогою матері та друзів йому вдалося втекти з палати через вікно, а ще через два дні, коли зміг самостійно ходити, він покинув Іран:

"Іноді я відчуваю, ніби щось втратив. Життя моє стало темним. Але потім я згадую, що моя мета - показати людству звірства іранської влади. Докази прямо на моєму лиці, і я цим пишаюсь".

Його травма уже типова для Ірану. Корпус стражів революції свідомо цілить протестуючим в очі, щоб осліпити їх назавжди. Понад 230 столичних офтальмологів підписали відкритий лист до уряду, аби той "розтолкував правоохоронцям наслідки їхніх дій", але, звісно, ті прекрасно все знають самі. Їхня мета - заставити народ замовкнути і сидіти по хатах.

Саман впевнений, що неправильно зав’язаний платок на голові Махси Аміні не міг викликати таку бурю. То була лише крапля, що переповнила чашу.

Портрети аятоли в країні на кожному кроці. Getty Images/Global Images Ukraine

Роками іранський режим імітував реформи і просив народ почекати - мовляв, скоро все налагодиться, але за фактом краще жилося хіба топ-чиновникам, військовим та їх дітям. Для них - гроші, робота, перспективи. Проблеми решти режим ніби не помічає - і ситуація ще ускладнилась після того, як Дональд Трамп обклав Іран новими санкціями. Для контексту, прямо зараз місцевий ріал коштує 0,00087 гривні.

Старше покоління схильне терпіти і це, але молодь завдяки інтернету виросла на західних фільмах, музиці, соцмережах, і вже не живе мрією за будь-яку ціну зробити ядерну ракету, щоб бахнути нею по Ізраїлю.

***

Ну, а футболісти - це найуспішніші молоді люди, які до всього переважно грають у вільному світі.

"Мене не хвилює, що мене можуть вигнати зі збірної. Це не така вже й велика ціна за один локон волосся несправедливо ображеної іранської жінки. Ганьба тим, хто так легко вбиває людей", - написав у себе на сторінці форвард "Байєра" Сердар Азмун.

Al Jazeera дізналася, що влада Ірану дійсно хотіла виключити його з команди, проте далі був цілий флешмоб - на підтримку протестуючих висловились форвард "Порту" Мехді Таремі, бомбардир "Омонії" Карім Ансаріфард, вінгер "Фейенорда" Аліреза Джаханбакш; коротше, весь цвіт місцевого футболу.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений IAmSardar (@sardar_azmoun)

І це далеко не все. Після перемоги в Суперкубку Ірану гравці "Естеглаля" відмовилися аплодувати лідерам держави, а капітан Хоссейн Хосейні присвятив трофей "іранським жінкам, що борються за свої права".

Йому пощастило - він досі на свободі. А от 36-річний захисник "Сайпи" Хоссейн Махіні за свою критику режиму вже потрапив за грати; його чекає суд.

Не втримався від критики аятоли Алі Хаменеї та його маріонеток в уряді і екс-нападник "Зорі" Аллах’яр Саядманеш. Наразі він грає за "Халл Сіті", тож може не боятися арешту щохвилини. Втім, за словами експерта по Близькому Сходу Джеймса Монтегю, все не так просто:

"Іранським гравцям нелегко. Режим карає інакодумство, навіть коли ти проживаєш за межами країни. Якщо вони не можуть дотягнутися до вас, вони обов’язково нападуть на вашу родину".

І все-таки спортсмени ризикують далі. Наприклад, 6 листопада збірна з пляжного футболу відмовилася співати національний гімн перед Міжконтинентальним кубком, а її капітан зобразив на голові символ протестів.

#Iranian beach soccer team are 2022 Intercontinental Beach Soccer Cup champs after beating Brazil today in Dubai.

A player celebrates his goal by re-enacting the cutting of hair that women are doing in protest against the Islamic Republic. #IranRevolution #MahsaAmini #Iran pic.twitter.com/ALmcLhV4PV

— Samira Mohyeddin سمیرا (@SMohyeddin) November 6, 2022

***

Це ходьба тонкою, дуже тонкою кригою, тож кожен сам вирішує, як далеко готовий зайти.

Даеї йде впевнено. Паралельно крокує тернистими шляхами опозиціонера інший екс-баварець Алі Карімі, який вивіз сім’ю в Дубай, і звідти розповідає світу про горе на батьківщині. Як запевняє Mehr News, за це іранська влада вже відкрила проти Алі кримінальну справу за статтею "змова проти національної безпеки". "Троцькіст" та "японський шпигун" - це ж очевидно.

Інший відомий екс-футболіст Джавад Некунам не такий активний в інтернеті, але і його не випустили на ЧС в Катарі - видно, Корпус стражів щось пронюхав.

Взагалі у цьому Корпусі - майже 300,000 солдатів; у них є своя авіація, флот, майже 500 танків, не рахуючи стрілецьку зброю. Натомість у протестуючих спортсменів - лише їх ім’я як фіговий листок, що рятує від брутальної розправи в стилі Аміні.

Незадовго до вильоту на мундіаль всю збірну зібрав у себе президент країни Ібрагім Райсі і, як пишуть незалежні ЗМІ, це не була дружня розмова. Кожному футболісту нагадали, що може статися, якщо він виступить проти влади під час ЧС. Нехай дехто відмовиться повертатися в країну, але в них є родичі; навіть в уродженця Мальме Самана Годдоса бабця доживає в Ахвазі.

Корпус стражів революції. Getty Images/Global Images Ukraine/ автор: Morteza Nikoubazl/NurPhoto

Тренер збірної Карлуш Кейруш вже заявив, мовляв, не заперечуватиме, якщо гравці заявлять свою політичну позицію в Катарі, але чи ризикнуть вони після такого? Чи підуть на озброєні орди фанатиків та пристосуванців, озброївшись натомість лише правдою?

Washington Post вважає, що сміливці знайдуться. Тим часом Саман, який проходить реабілітацію в Європі, зі сльозами дивиться на скривавлену фотографію свого друга, яку той надіслав кілька годин тому:

"Він говорив, що хоче помститися їм за моє каліцтво. Ось, дивіться, тепер він і сам наполовину сліпий…"