Учасники ЧС-2022 – Уругвай. Остання битва ветеранів та перевірка боєм нових лідерів

Уругвай – найменша за населенням країна, збірна якої вигравала чемпіонат світу, плюс найменша країна, яка знаходиться у складі Південноамериканської конфедерації футболу (КОНМЕБОЛ). Місцями скромні і далеко не завжди дуже зіркові, зате неймовірно завзяті, гідні та віддані своїй справі.

• Слідкуйте за ЧС-2022 у режимі Live у нашому Telegram-каналі

Історія збірної Уругваю говорить сама за себе. І все ж таки тут ми збираємося не просто перераховувати гучні тріумфи однієї з найтитулованіших національних команд світу, що робити, безумовно, суцільне задоволення, але також поговоримо про її сьогоднішній стан у контексті майбутнього форуму в Катарі.

Історичний максимум

У 1930-му збірна Уругваю провела на правах господарів перший в історії чемпіонат світу. Самі ж "селесте", будучи ще й фаворитами турніру, здолали у фіналі Аргентину та виграли трофей. З цього факту у багатьох уболівальників-початківців часто стартує занурення у футбол, чи не так? Також важливо, що "чарруа" перед переможним ЧС вдалося двічі поспіль забрати золото на олімпійських змаганнях. То була мастита, добротна команда.

На наступні два чемпіонати світу, в Італії (1934-й) та Франції (1938-й), Уругвай не поїхав, відповівши на бойкот європейських команд у рамках першого Мундіалю тією ж монетою. А ось після завершення Другої світової війни, після пропуску двох форумів і загалом через 20 років з моменту власного успіху уругвайці сенсаційно обіграли у вирішальному поєдинку бразильців. Статус беззаперечних фаворитів "олімпійці" цього разу не мали.

На жаль, з того часу настільки добре збірна Уругваю жодного разу і не виступила. Четверті місця у 1954-му, 1970-му та 2010-му навряд чи належать до категорії досягнень для перших чемпіонів світу. З іншого боку, назвати такі результати відверто слабкими також не можна. Натомість "небесно-блакитним" вдалося встановити рекорд Південної Америки у рідній Копі (15 перемог).

Uruguay 1930, el inicio de la era de los Mundiales y el primer Campeón del Mundohttps://t.co/VzJL7PJX91 pic.twitter.com/fjE4iDC9wp

— MedioTiempo (@mediotiempo) November 15, 2022

Драматичний момент

Прощатись завжди важко. Для 35-річних Суареса, Кавані та Муслери, а також 36-річних Годіна та Касереса ЧС у Катарі стане четвертим поспіль (!) та на 99% останньою великою подією у футболках національної збірної Уругваю. В умовах успішної зміни поколінь важко уявити, що зіркова п'ятірка поїде на Мундіаль-2026 навіть у ролі туристів і натхненників роздягальні. Це просто не буде потрібно ані їм самим, ані збірній. У "чарруа" з'явилися молодші та, водночас, досвідчені лідери, та й напевно за 3-4 найближчих роки кілька юних талантів під'їдуть у табір національної команди.

Влітку Суарес повернувся до рідного "Насьоналю" та виграв разом із колективом із Монтевідео чемпіонат країни. У січні найкращий бомбардир збірної Уругваю (68 голів) залишить клуб і, швидше за все, знайде собі тепле містечко в MLS. Рекордсмен "селесте" за кількістю матчів Дієго Годін (159) осів у клубі "Велес Сарсфілд". Фернандо Муслеру все давно влаштовує у "Галатасараї", у збірній тепер основний Серхіо Рочет. Мартін Касерес провів стрибкоподібну кар'єру за купу клубів, сильних і не дуже, і, можливо, "Лос-Анжелес Гелаксі" – це його фінальна зупинка. Едінсон Кавані теж завершив топ-шлях і зараз катає за "Валенсію", відвертого середняка Ла Ліги. До речі, другий голеадор в історії Уругваю (58 м'ячів) ризикував не поїхати на ЧС-2022, але він таки залікував пошкодження.

Diego Godín: 36 años.
Edinson Cavani: 35 años.
Fernando Muslera: 36 años.
Luis Suarez: 35 años.
Martín Cáceres: 35 años.

Jugaron los Mundiales de Sudáfrica 2010, Brasil 2014, Rusia 2018 y ahora, estarán presentes en Qatar 2022. Sí, 4 copas juntos. LEYENDAS CHARRÚAS. pic.twitter.com/iVlbDnoVpM

— Gladiadores Del Fútbol (@gladiadoresfutb) November 12, 2022

Шлях у відборі

У кваліфікації КОНМЕБОЛ перші два місця заброньовані за Бразилією та Аргентиною, але класно, що напряму на Мундіаль з материка їдуть чотири південноамериканські збірні. Класно для Уругваю, як мінімум. Загалом у відборі грають 10 членів конфедерації, команда з п'ятого рядка за підсумками розіграшу виходить до міжконтинентального плей-офф. У 2022-му Перу в його рамках продув Австралії по пенальті, ось тут, до речі, ми про цю драму писали.

Отже, за два кола Уругвай здобув 8 перемог та 4 нічиї, також 6 разів програв. Стільки ж поразок набралося в Еквадору, проте "триколор" і "селесте", незважаючи на тряску, це анітрохи не завадило вийти до фінальної частини чемпіонату світу – решта команд просто виступила гірше. На дистанції "чарруа" виявилися найкращою командою, якщо винести "пентакампеонів" та "альбіселесте" за дужки. Так, Колумбія рідше програвала, але майже у половині матчів відбору розписала паритети.

Коли турнір триває майже два роки, провести його без спадів складно. Уругвай провалився в гостях із Еквадором (4:2) та Болівією (3:0), програв удома і в гостях Бразилії (0:2, 4:1) та Аргентині (3:0, 1:0), необов'язкові нічиї також були. Для "олімпійців" відбір солідно відкоригувала зміна тренера, про неї ми ще обов'язково поговоримо нижче.

Нові зірки

Вище ми віддали належне ветеранам, а зараз, замість вихваляння однієї конкретної зірки, дозволимо собі поговорити одразу про цілу групу гравців. Про тих, для кого майбутній чемпіонат світу в Катарі може стати важливим пунктом у резюме, та й узагалі монументальною відміткою у кар'єрі.

Лукас Торрейра, Родріго Бентанкур, Федеріко Вальверде, Дарвін Нуньєс і Рональд Араухо, який встиг відновитися до Мундіалю. Ото збіг, п'ятірка нових повноцінних "тащєрів" замість квінтету, що йде на пенсію. Виглядає як ідеальний розмін.

Усі перелічені виконавці виступають у топ-клубах (із невеликою поправкою на Торрейру в "Галатасараї"), знаходяться в ідеальному віці (23-26), вони здатні ще багато років виступати на високому рівні. Обкатані надійні гравці і на майбутнє, і на "тут і зараз", при цьому їм ще є куди прогресувати – мрія будь-якого тренера.

Araujo, 23 ????????
Bentancur, 25 ????????
Valverde, 24 ????????
Nunez, 23 ???????? pic.twitter.com/Y89OfWbzvd

— MAKAVELI (@saaafe_mkvl) November 15, 2022

Тренер, тактика, стиль

У листопаді 2021-го завершилася 15-річна епоха Оскара Табареса. За цей час El Maestro встановив світовий рекорд за кількістю матчів із однією збірною. Табарес керував Уругваєм у 234 поєдинках, і це як мінімум на 67 ігор більше, ніж у будь-якого іншого тренера світу, який працював із національною командою.

Щоправда, справи у коуча поступово перестали складатися, команда багато в чому втратила свій фірмовий імпульс і перейшла до режиму стагнації. Уругвай програв Болівії та вибив свою на той момент четверту поразку поспіль. "Селесте" посідали сьоме місце у таблиці кваліфікації ЧС-2022, потрібно було щось міняти.

Рятувати становище покликали не особливо відомого у широких колах уругвайського фахівця Дієго Алонсо. Він молодший за Табареса майже на 30 років, раніше Алонсо чудово зарекомендував себе із мексиканськими "Пачукою" та "Монтерреєм", взяв із ними Лігу чемпіонів КОНКАКАФ. Останнє місце роботи Дієго перед збірною Уругваю – американський "Інтер Маямі". До таких клубів безідейних тренерів не кличуть. У Південній Америці Алонсо високо котирується.

За 9 матчів біля керма "олімпійців" молодий наставник на прізвисько "Торнадо" здобув 7 перемог. Алонсо струснув команду та продовжує просувати зміну поколінь. Суарес, Годін, Касерес, Муслера та Кавані, безумовно, все ще time to time задіяні, проте тепер в Уругваї збудований правильний баланс між ветеранами, досвідченими футболістами та молодими необтесаними талантами. Дієго робить ставку на компактність в обороні, виграш дуелей та різкість у перехідних фазах у центрі поля (Бентанкур, Торрейра, Вальверде сприяють), швидкий розгін контратак.

Desafío cumplido!!!
Qatar 2022…vamos por más!!! pic.twitter.com/J0mbVKnaI4

— Diego Alonso (@AlonsoDT) March 25, 2022

Очікування від виступу

У групі H Уругвай зіграє із Південною Кореєю (24 листопада), Португалією (28-го) і Ганою (2 грудня). Вихід із квартету закладається шанувальниками "селесте" за замовчанням. Уругвай 13 разів їздив на ЧС і лише тричі не долав груповий бар'єр.

А ось далі багато чого залежить від того, з якої саме позиції уругвайці вискочать до плей-офф. Якщо з другої, то практично напевно "олімпійці" потраплять на Бразилію, де фаворитами точно не стануть. Якщо випередять Португалію, що Уругваю цілком під силу, то там випаде суперник скромніший, і тоді однозначно потрібно проходити до ¼ фіналу. "Селесте" навряд чи здатні на диво, проте теоретично на катарських полях вони можуть вийти навіть до півфіналу.

Більше матеріалів автора шукайте у цьому Telegram-каналі