It's coming home. Підсумки півфіналів ЧС-2018

UA-Футбол ділиться враженнями від півфінальних матчів ЧС, відзначаючи також цікаві цифри двох протистоянь.

Дідьє Дешам став першим тренером збірної Франції, який дістався до двох фіналів великих турнірів (Євро і ЧС)

Без збірної Нідерландів на ЧС звання найбільш яскравої атаки приклеїлося до їх бельгійських сусідів. Але знову за усталеним традиціям, така команда успіхів у вигляді трофея не досягла. Попереду ще гра за третє місце, однак, по-перше, умовна "бронза" це не трофей, а по-друге, цей "втішний фінал" вже давно багатьма не сприймається всерйоз. Справа не в тому, що це "неважливий матч", просто його статус навіть поряд не стоїть із титульним поєдинком. Як Ліга Європи мало кому потрібна, якщо у тебе є Ліга чемпіонів. До того ж, і самі тренери можуть дозволити дати пограти резервістам за принципом "вони не даремно сюди приїжджали". З цієї причини, до речі, може вийти цікава ситуація: у двох матчах по ходу ЧС-2018 Англія і Бельгія зіграють один з одним не в оптимальних складах.

Втім, це буде потім. У вівторок же знову ми побачили залежність збірної від її лідерів. Схоже раніше вже пережив подібне, наприклад, Уругвай без Кавані, а тепер - Бельгія. Де Брюйне і Лукаку на полі були, але вони ніби розчинилися, а зусиль одного Азара виявилося недостатньо. Здавалося б, таке просте рішення Дешама – нейтралізуй з рівняння сильні сторони суперника і буде тобі щастя. Але поки що це спрацьовує з усіма крім самої Франції, прагматичний футбол якої безжальним катком проходиться по очікуванням і емоціям інших.

Кіліан Мбаппе в матчі проти Бельгії у складі своєї збірної зробив найбільше ключових передач і вдалих обведень

Схоже, молодий француз йде впевненим кроком до завоювання призу найкращому гравцеві ЧС. Взагалі, при розмові про вундеркіндів прийнято проводити паралелі з "аналогами": Мессі та Роналду. Кіліану зараз дев'ятнадцять, а він вже зіграв 124 матчі у дорослих турнірах (за національну збірну і клуби: "Монако" або ПСЖ). У Мессі в його віці було тільки 55 ігор, Роналду – 58. Відповідно, з голами також перепад на користь фаната черепашок-ніндзя. І поки Неймар називається наступним претендентом на "Золотий м'яч", Європа, схоже, отримала нову зірку планетарного масштабу.

Складається враження, що суперники відносяться до Мбаппе несерйозно, залишаючи занадто багато вільного місця. Можливо, Хорватія стане першою, хто поставиться до загрози не просто серйозно, а ізолює головний елемент у складі суперника. Другим буде Грізманн: сірий кардинал "ле бле", якого не часто видно на полі, але це не заважає Антуану бути стовбом, на якому тримається ця збірна.

Субашич не зробив жодного сейва у півфіналі, Пікфорд – п'ять

Не можна сказати, що для "трьох левів" турнір знову виявився провальним (хоча слово "провальний" щодо англійської збірної поняття розпливчасте). По-перше, сам по собі вихід до півфіналу для Англії це вже досягнення. По-друге, перемога в серії пенальті (вперше в історії); по-третє, Кейн вже повторив рекорд Лінекера за кількістю голів на одному турнірі і все ще може його перевершити, забий хоча б раз у поєдинку за третє місце. Та й у цілому, Харрі близький до виграшу "Золотої бутси" – приз найкращому бомбардирові поточного турніру. Але це все локальні досягнення. Головне: Англія – "родоначальники футболу" / "представники найсильнішої ліги світу" / "додайте стереотип самі" – знову залишилася без трофею.

І, схоже, все-таки справедливо. Англійці по ходу всього турніру не виглядали командою, налаштованої на перемогу. Гарету Саутгейту з асистентами вдалося вибудувати непоганий колектив тактично, але не відчувалося, що мета команди - виграти турнір за будь-яку ціну. Ейфорія з приводу голів зі стандартів від англійців вичерпалася ближче до заключних стадій турніру: як виявилося, завершувати голами комбінації "три лева" не можуть. А Харрі Кейна вистачило тільки на ігри з Панамою, Тунісом і частково з Колумбією, після чого його запал вичерпався.

Ну, і в якості останнього цвяха до труни: цей успіх не в останню чергу став можливим завдяки тому ж Саутгейту. Не тільки його якимось тактичних успіхів, але і стратегічній невдачі. Британці в заключному матчі групового етапу з чистою душею програли Бельгії, після чого потрапили до менш статусної частини сітки, де не виявилося ні Бразилії, ні Франції, ні Аргентини з Португалією. Вдалося б дожити до передостаннього (з урахуванням матчу за третє місце) дня турніру, якби доля команди склалася трохи по-іншому?

Але все це насправді суб'єктивно. Сам по собі турнір суб'єктивний. Адже, опинись, наприклад, мертва – як прийнято вважати на цьому ЧС – Аргентина на місце Англії, хто знає, можливо Мессі став найкращим бомбардиром і також дійшов як мінімум до півфіналу.

Хорватія провела в плей-офф на один матч більше Франції

У третьому з трьох матчів плей-офф хорватську збірну очікував овертайм, і знову їм вдалося вийти переможцем з випробування. Якщо по ходу основного часу ще були варіанти, що центральні європейці здатні виграти, то вже у додані півгодини більше доводилося схилятися до думки, що гравцям хорватської збірної в буквальному сенсі важко стояти на ногах. Це не дивно, враховуючи, що хорвати через постійні овертайми провели вже на полі 360 хвилин, поки їх майбутній суперник по фіналу, Франція, на 90 обертів секундної стрілки менше. Логічно, що і Модріч, зірка №1 нинішньої Хорватії, у зустрічі виглядав тінню самого себе. Фізична втома давалася взнаки і на мозковій свіжості: напевно, деякі з гравців після перегляду матчу в запису задумаються над деякими рішеннями і передачами в нікуди.

Але дотерпіти все ж вдалося. В першу чергу – Манджукічу, якому за кілька хвилин до цього Пікфорд, що називається, "вставив" ще й накрив шаром матів зверху. Карма повернулася негайно, принісши Хорватії фінал. А Англія, мабуть, так і не зрозуміла, що для досягнення найвищої мети потрібно віддати всього себе на полі, як це робив суперник. Тому "три леви" і не в фіналі. І чи будуть там колись? У гравців цієї збірної є АПЛ, де грати престижніше, цікавіше і прибутковіше з усіх точок зору: від власного гаманця до перспектив зростання. А чемпіонат світу – це талан інших.

У матеріалі використані фото FIFA / Getty Images