Бізнес-модель Бобіча. Як колишній гравець збірної Німеччини будує Айнтрахт

Успіх будь-якої футбольної команди прийнято вважати успіхом гравців, а також тренера, який знайшов підхід до своїх підопічних і вибрав єдино вірну тактику. Однак футбольний світ не такий простий, як нам люблять частенько подавати ЗМІ. За лаштунками будь-якого успіху стоїть не одна і не дві людини, а 24/7 працює механізми. Франкфуртський "Айнтрахт", наприклад, є не тільки тренерською командою, але і командою її спортивного директора. У нашому випадку, командою Фреді Бобіча.

Фреді Бобіч-гравець

Фреді Бобіч народився в словенському Маріборі в родині мами хорватки і батька словенця. Пізніше все сімейство, коли Фреді було всього пару місяців від народження, переїхала до німецького Дітцінгену, а потім в Штутгарт. Саме в цьому місті він і почав робити свої перші кроки у футболі. Після короткого періоду в "Бад Каннштатті" Бобіч був зарахований до академії "Штутгарта". Тоді ж він прийняв рішення відмовитися від громадянства Югославії і стати німцем.

Перший професійний контракт новоспечений німець отримав від "Дітцінгену", який виступав в одній з регіональних ліг Німеччини. У матчах було помітно, що це не його рівень і він цілком годиться для виступів в більш професійних лігах. На горизонті з'явився "Штутгартер Кіккерс", який виступав у другому за силою дивізіоні Німеччини. Двох сезонів виявилося досить, щоб опинитися в клубі, який і виховав Фреді Бобіча - "Штутгарті".

Уже в першому своєму сезоні за клуб Бундесліги Бобіч заслужив виклику в національну збірну Німеччини. Саме в "Штутгарті" він разом з Елбером і Балаковим сформували "магічний трикутник". В одному з сезонів, 1996/1997 Бобіч став найкращим бомбардиром Бундесліги. Через чотири сезони після приходу форвард був змушений змінити команду - тепер він був гравцем дортмундської "Боруссії", яка в ті роки переживала не найкращі часи. У двох сезонах - 1999/2000 та 2000/2001 - Бобіч ставав найкращим бомбардиром команди, забивши по десять голів, проте в наступному році засів на лаву запасних і вирішив піти в оренду.

Він опинився в "Болтоні", який відчайдушно тонув. Рятувати його призначили відомого антикризового тренера Сема Еллардайса. Про ті півроку Фреді Бобіч згадує з особливою теплотою, про що розповів в одному з інтерв'ю.

"Чудове час. Це був перший рік після проумошна і ми боролися за те, щоб не вилетіти і врятувалися. Джоркаєфф, Тефтінг, всі ці хлопці, Н'Готті, молодий Кевін Нолан. Фантастична команда. Еллардайс не любив довгі промови в роздягальні. Найчастіше це було в стилі "грайте простіше". Це було забавним, так як іноді в Німеччині нам влаштовували 15-20-хвилинні лекції відразу ж після матчів".

Ця піврічна оренда перезапустила кар'єру Бобича. Він повернувся до Німеччини, в "Ганновер 96", знову отримав виклик в збірну Німеччини і навіть зробив дубль у ворота Голландії. Після двох сезонів з "Гертою" форвард приїхав на Батьківщину матері в Хорватію, де закінчив кар'єру в "Рієці".

Фреді Бобіч-спортивний директор

Повісивши бутси на цвях у 2006 році, Фреді Бобіч дозволив собі три роки побути за межами футбольного світу. Ні, він не повністю відключився від найпопулярнішої гри на планеті, працюючи кілька років в якості експерта на місцевих німецьких телевізійних каналах і радіо. Однак потім вирішив зайнятися не тренерством, а управлінськими функціями.

Колишній партнер по команді Красимір Балаков покликав Бобіча до бургаського "Чорноморця", потім була схожа посаду в рідному "Штутгарті", перш ніж в житті німця з'явився "Айнтрахт". "Айнтрахт", який змінив Бобіча і який змінився завдяки йому.

Завдяки тому, що в сім'ї в побуті були відразу кілька балканських мов, Бобіч знає хорватську, словенську, а також вільно розмовляє французькою і німецькою. Не дивно, що основний ринок, який був цікавий йому, як спортивному директору, був балканським.

Франкфуртський клуб до того, як в ньому з'явився Бобіч, був з тих, хто постійно знаходиться на межі вильоту, але завжди героїчно рятується. У 2016 році "Айнтрахт" врятувався в матчі плей-офф проти "Нюрнберга". Після ж за три роки франкфуртці змогли відбудувати клуб, який став претендентом на зону єврокубків.

Найбільш вдалою операцією для Бобіча можна назвати переїзд до Німеччини Луки Йовіча. Ніхто і ніколи не сперечався про те, талановитий чи ні сербський форвард. Було очевидно, що він не обділений даними, які зроблять його одним з ласих шматків на європейському трансферному ринку. Після від'їзду з "Црвени Звезди", Йовіч опинився в "Бенфіці". Колишній головний тренер сербського клубу відзначав, що при всьому своєму таланті, Лука досить складний хлопець, який відверто недопрацьовує на тренуваннях і занадто сильно стежив за своєю зовнішністю. Все це залишилося і після переїзду до Португалії.

За два сезони він не зміг закріпитися в першій команді і тут на горизонті з'явився Бобіч. Він домовився на дворічну оренду, а також викуп за смішні зараз, але солідні тоді 7 млн ​​євро. Чи припускав він, що через кілька років Йович стане гравцем мадридського "Реала" за 60 млн євро? Йому на заміну за чотири мільйони євро був виписаний з чемпіонської "Црвени Звезди" 19-річний форвард Деян Йовеліч. За характеристиками він більш ніж схожий на Луку і мало хто сумнівається, що він стане своїм у "Айнтрахт".

Іншою топовою покупкою, яка вже принесла клубу великі гроші, є француз Себастьєн Аллер. До Німеччини він виступав за "Утрехт", в якому був найкращим бомбардиром і визнавався найкращим гравцем року. Він не був таким котом в мішку, як Йовіч, однак, як з будь-яким іншим гравцем, виступаючим в Ередевізі, був певний ризик чи перенесе він свою статистику в сильніший чемпіонат. З іншого боку, ціна, заплачена за трансфер, а це всього 7 млн ​​євро, говорила про те, що при невдачі клуб як мінімум не сильно втратить. Реальність виявилася куди кращою - зовсім недавно Аллер став гравцем "Вест Гему" за 40 млн євро.

• Читайте також: Командний гравець, який любить забивати. Заради кого Вест Гем побив свій трансферний рекорд

Крім тих гравців, які вже покинули клуб, "Айнтрахт" має в своєму складі інших хлопців Фреді Бобіча, які були куплені за невеликі гроші і які зараз коштують у кілька разів більше. Анте Ребіч не прижився в "Фіорентині" і пішов в Бундеслігу за 2 млн євро. Зараз на нього претендує великий пул з європейських топ-клубів, готових заплатити більше 40 мільйонів євро. Також Бобіч привіз в Франкфурт Евана Ндіку з "Осеру". Йому дев'ятнадцять і за один рік його трансферна вартість зросла з 5,5 млн євро, які отримав французький клуб, до понад 30. І це не межа. Також в успішні трансфери можна занести Данні Да Кошту (1 млн євро, зараз коштує не менше 20 млн) і Альмамі Туре (750 тисяч, зараз - понад 15 млн євро).

Хтось може сказати, що така тактика Фреді Бобіча згубна для клубу, який купує, вирощує і продає. Однак поки все працює так, як потрібно. На місце проданих гравців приходять потенційно не менше талановиті, причому не за великі суми, а за адекватні гроші – цього літа на десятьох новачків «Айнтрахт» витратив трохи більше 50 млн євро. Але є підозра, що в довгостроковій перспективі Бобіч планує не займатися постійними розпродажами, а побудувати команду, здатну боротися за трофеї.