UA-Футбол представляє суперника. Збірна Словенії

Словенія вийшла з-під югославської протекції на початку 90-х, тому спортивна історія молодої держави ще не встигла обрости такою кількістю видатних дат і подій, щоб присвячувати їй цілі глави.

Перший відбір на Чемпіонат Європи словенці провели разом з Україною: збірні двох країн потрапили в одну відбіркову групу на Євро-1996. Виграли її хорвати й італійці, які набрали рівну кількість очок, третьою фінішувала команда Литви, а ось на четвертий щабель впала Україна, яка випередила словенців всього на два очки.

До речі, знайомство зі збірною Словенії для нас пройшло жахливо: "нульовка" в Києві і поразка в Любляні з рахунком 2:3 (Заховіч, двічі Удовіч - за словенців, а також Скрипник та Гусейнов - за нас).

Наступним етапом у прагненні словенців потрапити на великий турнір стала кваліфікація на ЧС-1998. Команда його дзвінко провалила, фінішувавши на останньому місці з одним-єдиним очком в активі.

Але зате потім прослідувала успішно проведена відбірна кампанія на Чемпіонат Європи 2000-го року, яка надовго врізалася в пам'ять українським вболівальникам. Так, плей-офф. Той самий. Злощасний. І Шовковський, звичайно ж, куди вже без нього.

І Сречко Катанець, який у свої 36 років вже тренував головну команду Словенії. Він вивів її в підсумку у фінальну частину Євро, дав знатний бій югославам (3:3), але все одно фінішував на останньому місці в групі, набравши всього лише два очки.

Потім Катанець впевнено пройшов відбір і на ЧС-2002, ставши першовідкривачем. Правда, на самому турнірі він програв усі групові матчі Іспанії, Парагваю, ПАР, і зі скандалом пішов працювати в "Олімпіакос" (не більше року він там протримався).

Зі звільненням тренера закінчилася і біла смуга в історії збірної Словенії. У відборі на Євро-2004 команда вийшла з групи, але в перший і поки що останній раз програла плей-офф, із загальним рахунком 1:2 поступившись Хорватії. Кваліфікацію на наступні два континентальних турніри словенці закінчили на груповому етапі.

Але зате досягли успіху у світовій першості. Повернути збірну на минулий рівень зміг Матьяж Кек, який вивів її на чемпіонат світу в ПАР. Команда посіла друге місце у відбірковій групі, пропустивши вперед словаків, а в "стиках" дала по носу збірній Росії, яка парила в хмарах після "бронзового" фінішу на Євро-2008.

Впевнена хода по кваліфікації перенеслася і на мундіаль. Словенія обіграла Алжир, зіграла внічию з непростою командою США, але у вирішальному третьому турі програла англійцям і покинула турнір.

Знову настала криза. Кек на посту головного тренера повністю себе вичерпав. Змінники просто не знали, як вивести команду із застою, поки в 2013-му році не повернувся Сречко Катанець, який за період своєї відсутності встиг попрацювати зі збірними Македонії та ОАЕ. Відбір на ЧС-2014 він, правда, не пройшов.

ЧЄ-1996. 5 місце з 6. Хорватія, Італія, Литва, Україна, Словенія, Естонія. + 3 = 2-5, 13-13, 11 очок

ЧС-1998. 5 з 5. Данія, Хорватія, Греція, Боснія, Словенія. + 0 = 1-7, 5-20, 1 очко

ЧЄ-2000. 2 з 6. Норвегія, Словенія, Греція, Латвія, Албанія, Грузія. + 5 = 2-3, 12-14, 17 очок (плей-офф Словенія - Україна - 2: 1, 1: 1)

ЧС-2002. 2 з 6. Росія, Словенія, Югославія, Швейцарія, Фарери, Люксембург. + 5 = 5-0, 17-9, 20 очок (плей-офф Словенія - Румунія - 2: 1, 1: 1)

ЧЄ-2004. 2 з 5. Франція, Словенія, Ізраїль, Кіпр, Мальта. + 4 = 2-2, 15-12, 14 очок (Хорватія - Словенія - 1: 1, 1: 0)

ЧС-2006. 4 з 6. Італія, Норвегія, Шотландія, Словенія, Білорусь, Молдова. + 3 = 3-4, 10-13, 12 очок

ЧС-2008. 5 з 7. Румунія, Нідерланди, Болгарія, Білорусь, Словенія, Албанія, Люксембург. + 3 = 2-7, 9-16, 11 очок

ЧС-2010. 2 з 6. Словаччина, Словенія, Чехія, С. Ірландія, Польща, Сан-Марино. + 6 = 2-2, 18-4, 20 очок (плей-офф Росія - Словенія - 2: 1, 0: 1)

ЧЄ-2012. 4 з 6. Італія, Естонія, Сербія, Словенія, С. Ірландія, Фарери. + 4 = 2-4, 11-7, 14 очок

ЧС-2014. 3 з 6. Швейцарія, Ісландія, Словенія, Норвегія, Албанія, Кіпр. + 5 = 0-5, 14-11, 15 очок

ЧЄ-2016. 3 з 6. Англія, Швейцарія, Словенія, Естонія, Литва, Сан-Марино. + 5 = 1-4, 18-11, 16 очок

Свій шлях у відборі на Євро-2016 словенці почали з поразки Естонії з рахунком 0:1. Потім з таким же рахунком команда обіграла Швейцарію - і ця перемога стала єдиною, здобутою словенцями у зустрічах з фаворитами групи. Нарешті, змінні успіхи у двох матчах з Литвою і спаринги з командою Сан-Марино підштовхують до висновку, що збірна Словенії закономірно посіла підсумкове третє місце, показавши при цьому еталонну гру другим номером.

Воротарі

Гордість збірної Словенії. Коли у тебе на підхваті два воротарі класу "люкс", як мінімум один з яких вважається, вибачте, одним з кращих у своєму амплуа - це просто дуже круто. Самір Хандановіч зіграв у всіх матчах відбору, крім гри із Сан-Марино, в якій рамку незрозуміло від чого захищав Ян Облак; теж, до речі, не останній воротар в Європі. Загалом, тут все настільки очевидно, що саме час переводити розмову в іншу площину.

Захист

33-річну гору на ім'я Боштьян Цезар поки не можна відправити за вислугою на пенсію, та й футбол він показує не останнього сорту. Тим більше Цезар є не тільки рекордсменом за кількістю матчів за збірну, але за сумісництвом ще й капітаном. Також він не боїться бігати в атаку, що легко доводять його два голи у відборі. Одне тільки "але": вік позначається, тому іноді Катанець змушений передчасно знімати капітана з гри.

Другу гору в центрі оборони звуть Бранко Іліч. Колись він захищав престиж Російської залізниці, але на даний момент трудиться на благо "Астани". Від А до Я провів відбірний цикл на чемпіонат Європи, тому їх зв'язка з Цезарем награна просто відмінно.

До речі, акцент на рослість зроблений неспроста. Центральні захисники збірної Словенії підносяться над землею майже на два метри. Можете це законспектувати.

З правим флангом не все так однозначно. Зазвичай праву бровку борознить досвідчений Мішо Бречко, який все своє свідоме життя провів у Німеччині, виступаючи за "Кельн", "Гамбург" і "Нюрнберг". Але останнім часом він почав програвати конкуренцію Андуражу Струні з грецької "Яніни".

А ось зліва все настільки просто, що майже примітивно: альтернативи Бояну Йокічу, штатному полірувальників лавки запасних у "Вільярреалі", у Катанеця просто немає. А якщо навіть і є, то ротацію в оборонній лінії тренер практично (якщо не взагалі) не проводить. Для того стилю гри, який він прищеплює команді, досвідчений тил має не останнє значення.

Півзахист

Тут навіть немає сенсу зупинятися на персоналіях. У розпорядженні Катанеця перебувають півзахисники, які виступають в топових європейських лігах і яких тренер постійно тасує.

Останнім часом ставка робилася на в'язку опорників Рене Крхіна з "Гранади" (в минулому - "Інтер") і Ясміна Куртіча з "Аталанти". На атаку працювали досить відомі в наших краях "фіалка" Йосип Ілічіч, "фармацевт" Кевін Кампль і "осел" (вибачте, це все "К'єво") Вальтер Бірса. Як бачимо, мужчинам не позичати ані досвіду, ані майстерності, тому дивитися на них з позиції "ти хто взагалі такий?" явно не вийде.

Напад

Ще одна гора заввишки 193 сантиметри на ім'я Мілівоє Новаковіч є наконечником атак, типовим страйкером, який бере своє не технікою, а міццю і вмінням грати в повітрі. 36-річна легенда "Кельна", що не тягне основу навіть "Нагої Грампус", продовжує поповнювати свій бомбардирський рахунок у складі національної збірної. Щоправда, в останніх матчах відбору його став підтискати 24-річний Роберт Беріч, якого мають добре знати вболівальники "Шахтаря" і "Дніпра".

Вердикт

Михайло Фоменко зобов'язаний показати всю свою тактичну і стратегічну неординарність. Фланги в особі Коноплянки і Ярмоленка вже нікого не дивують. Катанець - це тренер, який крила нашої атаки якщо і не зупинить, то як мінімум поламає. Він вже влаштовує прес-конференції на зразок тих, які передують боксерським поєдинкам.

Ніхто не сперечається, що словенців треба проходити. Але для цього нашим футболістам потрібно закільцювати схему з впевненості в собі, належної оцінки суперника та психологічної готовності до двох дуже важких матчів.