Клопп проти Ґвардіоли: з чого почалося їхнє суперництво в англійській Премʼєр-лізі

Юрген Клопп покине “Ліверпуль” — це давно відомий факт. ЗМІ багато аналізували та прогнозували, якими будуть “скаузери” в недалекому майбутньому, ми ж для себе відзначимо, що англійська Премʼєр-ліга втратить ще й особливе протистояння.

Суперництво Клоппа та Ґвардіоли не таке культове, як сера Алекса Ферґюсона та Арсена Венґера, але теж прикуло надзвичайну увагу. Та і загалом — тренери знайомі ще до Великої Британії й володіють великим бекґраундом, набутим у Бундеслізі.

Нинішній матч стане останнім у межах АПЛ та, ймовірно, останнім у сезоні (все залежить від просування команд сіткою Кубка Англії). Тож ми вирішили пригадати, з чого все, власне, починалося — заради цього відправляємося у грудень 2016-го.

***

Кампанія 2016/17 — час, коли над Ґвардіолою відверто глузували.

Фантастичний період в “Барселоні”, де чимала доля успіху трималася на магії Мессі, Хаві та Іньєсти — це одне. Чи “Баварії”, яку щойно покинув Юпп Гайнкес на хвилі взятого треблу — першочергове завдання Пепа полягало у тому, щоб банально не зламати працюючий механізм (до чого згодом виникли питання).

Багато хто з нетерпінням чекав дебют фахівця на новому місці, щоб підтвердити або розвіяти певні міфи. Невже це дійсно геній, яких світ не бачив, чи ж навпаки — той самий “лисий шарлатан”?

Старт видався досить на славу — в шести турах “МС” взяв максимальний результат. Тільки от хто опинився по інший бік барикад? “Сандерленд”, “Сток Сіті”, “Вест Гем”, “Манчестер Юнайтед”, що перебудовувався з прибуттям Жозе Моурінью, “Борнмут” та “Свонсі”. Не показник, якщо чесно.

А от програш “Тоттенгему” (0:2) викликав шквал критики — стався автогол Александара Коларова, також відзначився Деле Аллі. До того ж все могло підсумуватися непристойним розгромом — якби Ерік Ламела реалізував одинадцятиметровий.

Нічиї з “Евертоном” (1:1), “Саутгемптоном” (1:1) та “Мідлсбро” (1:1) підкріпили неприємний ефект, а обіграші Кристал Пелес” й “Бернлі” з однаковими 2:1 ні на йоту не поліпшили суспільну думку — в обох випадках “Сіті” був змушений гарячково переламувати хід зустрічі.

Що далі? Дві поразки поспіль — “Челсі” не розгубився на “Етіхад Стедіум” та наніс нокаут 1:3; “Лестер” же вдосталь покуражився вдома — станом на 78 хвилину Пеп горів 0:4 (хет-трик на рахунку Джеймі Варді) та хоча б якось врятував обличчя завдяки точним ударам Коларова та Ноліто.

Якщо окинути оком пройдену частину дистанції, то “блакитний місяць” здолав лише два колективи, що сприймалися потенційними конкурентами за схожі амбіції — це вищезгаданий “МЮ” та “Арсенал” (2:1). Дуже й дуже скромно.

39 пунктів — саме їх мав у активі Ґвардіола напередодні виїзду на “Енфілд”; мерсисайдці набрали на один заліковий бал більше, однак в інфопросторі не відчувалося зовсім, що “Сіті” готовий зробити серйозний крок, щоб здолати опонента вистрибнути на срібну сходинку АПЛ.

30 грудня 2016-го керманич “МС” постав перед журналістами та був напрочуд демократичний — багато хвалив Клоппа, розповідав, як змагався із ним у Німеччині, обережно розмірковував про перспективи: “Є ще шість команд, які борються за титул або, принаймні, за позиції в ЛЧ. З моєї точки зору, я завжди хочу битися до кінця, навіть, якщо це останній шанс. Колись, коли я був футболістом, ми відставали від “Реалу” на дванадцять очок, ми все одно стали чемпіонами. Завтра не фінал, проте це важлива гра для обох клубів.

“Ліверпуль” вкладає багато зусиль у матчі, але їм допомагають і обставини — вони проводять одну гру на тиждень. Коли ви граєте три гри на тиждень, це складніше. Втім, виходячи з того, що я бачив у Дортмунді, думаю, що Клопп зможе підтримувати високий рівень протягом сезону. Він великий мотиватор”.

***

У чомусь Ґвардіола правий — його візаві не мав настільки обтяжливий графік. Сьогодні ми звикли до того, що “Ліверпуль” диктує власні умови та стабільно претендує на національне золото, а от у розіграші 2015/16 він фінішував восьмим — до потрапляння до кваліфікаційного раунду ЛЄ не вистачило двох очок (“Вест Гем” виявився більш стійкішим).

Десь це справді відкрило перед Юрґеном нові можливості — якщо й потрібно розриватися на кілька фронтів, то їх все ж менше, ніж зазвичай. Наприклад, у листопаді команда гарантувала півфінал Кубка англійської ліги, в січні лише була повинна вступити у Кубок Англії — грубо кажучи, виникли відрізки, де Клопп повністю сконцентрувався на АПЛ.

А ще це були ті “червоні”, яких у мережі жартома порівнювали із напівміфічним Робіном Гудом. Ну як це — продемонструвати потужний перформанс проти “канонірів” (4:3), розібратися з “Лестером” (4:1) та “Челсі” (2:1), однак спасувати у боротьбі з “Бернлі” (0:2) та “Борнмутом” (3:4)? Адже чемпіонство здобувається якраз у таких поєдинках, де треба показати стабільність та готовність брати своє.

Водночас треба віддати належне — “Ліверпуль” втримав баланс й спромігся зустріти Boxing Day другим. “Челсі” відірвався на 6 пунктів, проте впевненість, якою подобався Антоніо Конте, не обговорювалася.

Клопп виступив перед публікою: “Що я можу сказати? Пеп прийшов сюди з відкритими очима. Він міг знайти легшу роботу в легших лігах, це точно. Ґвардіола міг піти, куди завгодно, але він хотів приїхати саме сюди. Ймовірно, усвідомлював на 100 відсотків, що це великий виклик”.

***

Наголосимо, що напередодні Ґвардіола отримав у розпорядження Серхіо Аґуеро — аргентинець жорстко сфолив проти Давіда Луїса, побачив перед собою пряму червону картку та був дискваліфікований на чотири матчі. Також повернувся Джон Стоунз, якому вдалося залікувати коліно; з іншого боку, не обійшлося без втрат — Сане, Гюндоган та Компані прощалися з 2016-м із пошкодженнями різного ступеню важкості.

В “Ліверпулі” спостерігався схожий настрій — Матіп та Коутінью, котрого якраз визнали найкращим бразильцем в Європі, опинилися у лазареті; Клопп вимушено кинув у бій Рагнара Клавана, а на фланг атаки відправив Адама Лаллану.

Та і якщо окинути оком тодішній стартовий склад, то … зʼясується, що наразі не залишилося нікого. Клаван, Лаллана, Міньйоле, Мілнер, Ловрен, Клайн, Гендерсон, Вейналдум, Джан, Мане та Фірміно — усі відправилися бозна-куди.

Щодо “Ман Сіті”, то Стоунз та Де Брюйне досі строю, а от Браво, Коларов, Отаменді, Сабалета, Туре, Фернандінью, Сілва, Стерлінг і Кун або теж порозбігалися світом, або ж повісили бутси на цвях.

Журналісти всіляко розгойдували інтригу, порівнювали тренерів (наприклад, обидва зафіксували по 4 перемоги, й цей баланс ризикував порушитися), але на ділі феєрії не сталося.

Браво дістав круглого із сітки вже на 8 хвилині — Лаллана пронісся лівим флангом, навісив, а Вейналдум стрибнув найвище. Захист гостей закляк намертво — нідерландець завдав шикарний удар головою та через секунду подарував ошалілим фанатам “серденько”. Клопп приобняв Желько Бувача та за звичкою поправив окуляри — сьогодні цього знаменитого атрибуту немає і близько.

“Ліверпуль” діяв злагоджено, більше тиснув (Джординью ще кілька разів “пристрілився”) та загалом закрив за собою перший тайм; доволі красномовно, що Аґуеро тричі потрапив у офсайдну пастку. Зʼявилося небезпідставне відчуття, що Пеп банально не знає, як виплутатися із патового становища.

Гадаєте, щось змінилося по перерві? Можливо, Ґвардіола освіжив підопічних спічем у роздягальні, й вони перевернули “шахівницю”? Та де там. Якщо хтось слідкував за трансляцією суто через різноманітні статистичні агрегатори, то міг би зауважити — так “Сіті” краще володів мʼячем (57/43), наніс більше ударів (9/5), які претензії?

Проблема в тому, що “скаузери” виглядали методичними, спокійними, дозволяли супернику захоплювати зони (з подальшим розрахунком на контратаку). Як би це парадоксально не звучало, але один із найцікавіших епізодів спровокував кинутий фаєр — а скільки ж часу додасть арбітр до такого захоплюючого видовища? Спойлер: 4 хвилини.

***

Як вплинула невдача на Ґвардіолу? Ситуацією скористалися “Арсенал” та “Тоттенгем" — якщо “каноніри” спокійно здолали “Кристал Пелес” (2:0), то “шпори” гучно розважилися на “Вікерейдж Роуд” (4:1). Зміни в турнірній таблиці вижбурнули “містян” за топ-4 та дали чітко зрозуміти, що колективу ранувато чіплятися за лідируючий рядок.

“Але ж це грудень, нащо робити поспішні висновки?”. Пеп чимало експериментував, мучився із лінією оборони, потихеньку адаптовувався до специфіки ліги — словом, був абсолютно іншим. Нинішня версія каталонця дозує ресурси, знає, коли додати, або ж загальмувати — зауважте, що зараз всі захоплюються витривалістю “Ліверпуля”, респектують Мікелю Артеті, втім, тримають у голові й те, що “Манчестер Сіті” додасть ближче до фінішу сезону. Це відбулося минулоріч та може запросто повторитися.

Що стосується Клоппа, то й він не завадив “Челсі” у 2017-му — ба більше, “червоні” взагалі ризикували випасти із четвірки найкращих; Арсен Венґер відстав на один-єдиний бал. Чому? Доведеться знову виокремити прославлений “альтруїзм” “Ліверпуля” — Юрген поступився “Свонсі” (2:3), “Галл Сіті” (0:2) та “Кристал Пелес” (1:2), також упіймав облизня проти “Сандерленда” (2:2), “Борнмута” (2:2) й “Саутгемптона” (0:0).

У кампанії 2017/18 Пеп поставив крапку щодо своєї “непридатності” на Туманному Альбіоні — взяв та побив рекорд у вигляді набраних очок. Сотня ще нікому не далася — Моурінью в 2005-му зміг забезпечити 95. Так була написана ще одна історія.

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine