Як інертність і самовдоволення Ліверпуля призвели до трансферу 30-річного опорника Штутґарта

Це буде прекрасна футбольна історія, якщо Ватару Ендо зможе проявити себе в "Ліверпулі".

Нового опорника "Ліверпуля" можна назвати "пізньою квіткою". Ендо до 25 років грав у чемпіонаті Японії, його першим клубом у Європі був бельгійський "Сент-Трюйден", а після переходу в "Штутґарт" він тривалий час залишався запасним, коли "шваби" ще грали в другій Бундеслізі. Але цілеспрямованість і професіоналізм Ендо дозволили йому за три роки стати лідером, капітаном і кумиром уболівальників "Штутґарта", футболістом, який ледь не одноосібно врятував команду від вильоту до другого дивізіону в двох сезонах поспіль.

"Я дуже радий, – говорив Юрґен Клопп на презентації Ендо. – Я знаю, як футбольний світ говорить про цей трансфер, але просто подивіться на цього футболіста, він дійсно хороший".

"Досвідчений гравець, капітан "Штутґарта", капітан збірної Японії, добре розмовляє англійською, чудова людина і сім'янин (у Ватару п'ятеро дітей – прим.ред.), машина на полі, неймовірний підхід до роботи, і до всього іншого він хороший футболіст".

"Йому подобається дуже важко працювати, на полі він перетворюється на справжнього монстра. Він хоче відбирати м'ячі, він хоче боротися. Крім того, він здатний грати у футбол. Ендо давно був у моєму списку. Я дуже радий цьому трансферу".

І справді, оглядачі німецького чемпіонату не скажуть жодного поганого слова про Ендо. Зразковий професіонал, лідер, воїн, приклад для наслідування. Японець – у лідерах за низкою оборонних метрик, він виконує роль класичного хвилеріза, і крім усього іншого рідко втрачає м'яч. За останні чотири сезони Ендо пропустив лише 30 днів через травми.

1274 - Among all Bundesliga midfielders since his competition debut in September 2020, Wataru Endo has:
????the most duels (1274).
????the most minutes (8783).
????the second-most possession won (706).
????the second-most tackles (207).
Engine. pic.twitter.com/q7rSZf2NDo

— OptaFranz (@OptaFranz) August 17, 2023

Однак ніхто не сперечається з тим, що японський опорник не був ні першим, ні другим, ні третім, ні навіть четвертим вибором на вакантну позицію "шістки" в "Ліверпулі".

У "Ліверпулі" розуміли, що їм потрібно підготувати довгострокову заміну Фабіньо ще перед стартом минулого сезону. "Червоні" зробили своєю метою Орельєна Чуамені, але француз обрав "Реал". Залишившись ні з чим, "Ліверпуль" вирішив почекати до наступного сезону. Однак травми півзахисників на старті сезону призвели до метушні та паніки, і в авральному порядку "Ліверпуль" оформив 10-мільйонну оренду Артура.

Бразилець у підсумку зіграв за "червоних" лише 13 хвилин, але це не було головною проблемою "Ліверпуля". Колектив Юрґена Клоппа перестав функціонувати як команда, "Ліверпуль" лихоманило весь сезон, і "червоні" не змогли пробитися в Лігу чемпіонів. Тьяго через травми пропускав кожен другий матч, а колись лідери центру поля Фабіньо і Хендерсон не були схожі самі на себе, через їхні помилки вся структура пресингу і гри без м'яча розвалювалися, і "Ліверпуль" часто виглядав дуже вразливим.

Наступною пріоритетною ціллю "Ліверпуля" був Джуд Беллінґем, але "червоні" ще у квітні зрозуміли, що не можуть собі дозволити собі цей трансфер з фінансових причин.

Багато в чому – через величезні контракти Фабіньо і Хендерсона, але й не тільки їх. Домігшись перемог у Лізі чемпіонів і АПЛ, "Ліверпуль" на дуже хороших умовах перепідписав багатьох лідерів своєї команди, зокрема й вікових футболістів. У якийсь момент зарплатна відомість "Ліверпуля" була найвищою в лізі. І це сковувало маневреність "червоних" на трансферному ринку.

Як і історія з провалом по створенню Суперліги і подальшим рішенням Fenway Sports Club повністю або частково виставити "Ліверпуль" на продаж.

Коли ж почалися всі проблеми?

"Ліверпуль" завжди намагався уникати прямої фінансової конкуренції з "Манчестер Сіті", "Манчестер Юнайтед", "Челсі", прокладаючи розрив між ними розумним скаутингом і плануванням. Такі фігури як Майк Ґордон (CEO), Майкл Едвардс, Джуліан Ворд (спортивні директори) та Іан Ґрем (голова аналітичного відділу) зробили не менш важливий внесок у повернення "Ліверпуля" на вершину, ніж Юрґен Клопп і футболісти його команди.

Усі вони покинули клуб за останні 18 місяців, і відтоді рішення і стратегія "Ліверпуля" пішли під укіс.

Тривалий час Клопп був дуже лояльним до основної групи футболістів "Ліверпуля", і однією з можливих причин відставки Едвардса називається розбіжності щодо бачення на майбутнє. Колишній спортдир бачив, що команді потрібні свіжі гравці, але "Ліверпуль" став на бік Клоппа, який отримав більше впливу на трансферну політику. Колегіальність, яка завжди була важлива в ухваленні рішень у "Ліверпулі", відійшла на другий план. "Червоні" почали діяти занадто самовпевнено та необачно.

Отже, "Ліверпуль" не міг собі дозволити Беллінґема наприкінці минулого сезону, але після розставання з Хендерсоном і Фабіньо у "червоних" з'явилося більше можливостей. Крім двох основних хавбеків, "Ліверпуль" також покинули Мілнер і Кейта. Центру поля потрібні були нові обличчя.

Першими з'явилися Мак Аллістер і Собослаї, але вони футболісти атакувального плану. Пошук шістки залишався пріоритетною метою.

І тут починаються питання. "Ліверпуль" навіщось тижнями вів перехід Ромео Лавії з "Саутгемптоном", але не міг знайти компромісу в трансферній ціні. "Святі" готові були віддати футболіста, який зіграв лише один сезон в АПЛ, тільки за 50 млн, "Ліверпуль" давав максимум 45. Сам футболіст більше хотів перейти в "Челсі", і в підсумку там опинився за схемою 53+5 млн. Витрачений час і зусилля.

Потім ганебна історія з Мойсесом Кайседо. "Челсі" і "Брайтон" трохи застопорилися у своїх переговорах, і "Ліверпуль" вирішив скористатися цим моментом, щоб зробити рекордну пропозицію в 111 млн фунтів, яку "Брайтон" відразу ж прийняв. Але всупереч неофіційному футбольному протоколу, з самим гравцем "Ліверпуль" навіть не зв'язувався. Кайседо не хотів іти в "Ліверпуль", оскільки дав своє слово "Челсі", який вів його трансфер ще з зими. "Сині" додали ще пару десятків мільйонів, і еквадорець опинився в Лондоні, де зможе реалізувати свою мрію, ставши новим Макелеле або Канте. А "Ліверпуль" опинився з порожніми руками, і продемонстрував усьому світу, що у нього є 110 млн фунтів. За кожного наступного гравця тепер доведеться доплачувати преміум.

У матчі першого туру проти "Челсі" в глибокій ролі діяв Мак Аллістер, і було очевидно, що це не найкраща для нього позиція. Пошук тривав і несподівано спливла інформація про трансфер Ендо.

Meeting the boss for the first time ???? pic.twitter.com/DCRa4oazdb

— Liverpool FC (@LFC) August 18, 2023

Кандидатура Ендо – вибір самого Клоппа і ймовірно Йорґа Шмадтке, тимчасового спортдира, який раніше працював у клубах Бундесліги. За японця "Ліверпуль" заплатив 18 млн євро, хоча в нього залишався лише один сезон за контрактом. Transfermarkt оцінював його вартість у 6.5 млн. Якщо японець був настільки класний, чому його раніше не перехопили "Баварія" та "Боруссія" або інші клуби, які мають явно більші амбіції, ніж боротьба за виживання в Бундеслізі?

Клопп намагається переконати всіх у своєму оптимізмі щодо Ендо, кажучи, що японець може стати для команди новим Мілнером. Але низка помилок, які призвели до панічного трансферу Ендо, не забудуться.

Фото: Getty Images/Global Images Ukraine